Page 165 - 4694

сполучаються, конструкції виробу і товщини зварного
з’єднання. Зварні заготовки корпусних деталей
переважають в умовах дрібносерійного і серійного
виробництва, оскільки дозволяють скоротити терміни і
витрати на технологічну підготовку виробництва, а
також значно економити основні матеріали.
Вид заготовки корпусної деталі (виливок, кованка і
т. д) вибирають при розробці технологічного процесу
виготовлення деталі. При цьому виходять у першу чергу
з умови забезпечення точності і якості деталі. У деяких
випадках аналізують можливість отримання
комбінованих заготовок (зварнолитих, штамповано-
зварюваних), враховуючи тип цього виробництва. За
наявності ряду способів, перевагу віддають тому
способу отримання заготовок, який забезпечує
найменшу трудомісткість і собівартість заготовки.
Значну долю заготовок корпусних деталей виробів
нафтогазового і нафтохімічного устаткування
отримують у разових формах. Тому при розробці
технологічного процесу виготовлення виливок
необхідно вирішити такі завдання:
 вибрати спосіб формування, перевагу слід віддати
машинному формуванню, як точнішому і
продуктивнішому способу;
 вибрати площини роз’єму моделі і розташування
бобишок, які не формуються, виступів і западин,
виходячи із умови скорочення числа стрижнів, а
також спрощення конструкції моделі;
 забезпечити надійні технологічні бази для
механічного оброблення, особливо для перших
операцій;
 визначити кількість і конструкцію стрижнів, а також
порядок їх складання в ливарній формі;
 вибрати схеми підведення і живлення форми рідким
металом, що дозволяють забезпечити оптимальні
умови кристалізації виливка;
 пов’язати конструктивні і формувальні ухили деталі.
При виборі площини роз’єму необхідно намагатись,
щоб модель мала не більше одного роз’єму. При
декількох роз’ємах вимагаються спеціальні стрижні та
додаткові опоки, і кожен новий роз’єм збільшує похибку

164