Page 140 - 4694

у меншій мірі, ніж межа текучості. Відносне видовження
і звуження після розриву знижуються. Зміни механічних
характеристик сягають 5-20 % первинної величини. За
найбільш сприятливих умов для механічного старіння
ударна в’язкість може знизитися в 2 рази і більше.
Найбільшою чутливістю до старіння
характеризуються низьковуглецеві сталі з вмістом
вуглецю 0,02-0,04 %. Основним елементом, що визначає
схильність сталі до механічного старіння, вважаються
азот, тоді як схильність до термічного старіння в
основному визначає вуглець. Киплячі сталі виявляють
найбільшу схильність до механічного старіння.
На механічне старіння вуглецевої сталі впливають
як вид деформації, так і її величина. Швидкість
деформації впливу не надає. Максимальне старіння
викликає деформація стиснення. Чим менша величина
деформації, тим вищий ефект старіння.
Для зниження старіння найбільш поширена
термообробка – нормалізація, а також високий відпуск
при 600-650 °С. Чутливість сталі до механічного
старіння можна знизити легуючими елементами:
ванадієм, хромом, молібденом, титаном та ін. Нікель і
мідь підвищують схильність до старіння.
Можливе старіння сталей, які використовуються в
буровому устаткуванні, і як наслідок, підвищення
холодноламкості і крихкості також повинні бути
враховані при призначенні коефіцієнтів запасу, виборі
марки сталі, термообробки і т.п.
Холодноламкість. Шкідливі домішки (фосфор,
кисень, азот і миш’як) підвищують схильність сталі до
холодноламкості. Обмежений вміст кремнію до 1-1,2 %
сприятливо позначається на в’язкості сталі за
нормальної температури, але за низької температури
будь-який вміст кремнію позначається негативно.
Підвищений вміст вуглецю знижує в’язкість і
полегшує перехід сталі в крихкий стан за мінусової
температури. Мідь також збільшує схильність сталі до
крихкості за мінусової температури.
Нікель сприяє зниженню чутливості до
холодноламкості. Марганець надає позитивну дію тільки
при вмісті його до 1,5 %. Подальше підвищення вмісту
марганцю стає різко негативним. Явище
139