Page 44 - 4688

 вибрати критерій поділу;

 зібрати інформацію та дати їй кількісну оцінку.

Однак навіть у розвинутих країнах немає спеціального видання, що б стосувалося

розподілення інформаційної продукції за галузями чи секторами економіки і

відповідного поділу інформаційного ринку на сектори. Але для роботи вітчизняні

фахівці виділяють лише ті сектори, які найбільш відповідають міжнародним стандартам.

Наприклад:

1. апаратні засоби оброблення інформації;

2. телекомунікаційне обладнання;

3. програмні продукти;

4. послуги;

5. електронна інформація;

6. електронні угоди;

7. інтегровані інформаційні системи.

Що стосується українських інформаційних установ, то вони, як правило, плануючи

свою діяльність, базуються на даних власного відділу продажу чи зв’язку із
споживачами, що надає інформацію про підсумки роботи за звітний період (місяць,

квартал, рік), і відділу маркетингу (за наявності), що оцінює перспективи діяльності в
тому чи іншому секторі ринку. У великих установах цим займаються різні посадові

особи, виконуючи свій етап роботи; у невеликих – це може бути покладено на одну
людину (переважно – керівника).

Для того, що розглянути сегменти ринку інформаційних продуктів і послуг, можна

скористатися їх класифікацією на основі двох характеристик (М. Поппель і

Б. Голдстайн): кому призначені вироблені продукти і послуги та що споживач може

отримати за допомогою цих продуктів і послуг.

За першою ознакою — залежно від типу споживачів інформаційних продуктів і послуг

— можна виділити такі сегменти ринку:

 споживчий сегмент — передавання інформації та розваг і споживання їх

приватними особами;

44