Page 96 - 4687

пружень і ряду інших. Нанесені покриття, що не задовольня-
ють експлуатаційним вимогам, не можуть вважатися ефектив-
ними.
Продуктивність нанесення покриттів (Пр) на практиці
оцінюють залежно від технологічного процесу і геометрії
поверхні виробу за кількома найбільш зручними тимчасовими
(τ) показниками: масі нанесеного покриття (G п); площі по-
криття (S п) і його товщині (δ пк):
G S 
П  n , П  n , П  пк .
р р р
  
Енергоємність процесу (Е н) визначається енергією (W є)
витраченою на кількісний показник нанесеного покриття, на-
приклад його масу (G п):
W
Е  є .
н
G
n
Коефіцієнт використання матеріалу покриття (К м).
При нанесенні покриттів частина вихідного матеріалу
втрачається. Можливі різні втрати, пов'язані з нагріванням
матеріалу, його розпиленям, перенесенням на поверхню і при
деформуванні покриття.
Прийнято втрати оцінювати за коефіцієнтом переходу
вихідного матеріалу (G виx) в покриття (G п)
G
К  вих .
м
G n
У практиці нанесення покриттів К м становлять від сотих
часток одиниці до значень, близьких до одиниці.
Поліпшення умов праці та екологія. Безпечні умови
праці при нанесенні покриттів дуже впливають на економічні
показники технологічного процесу. Наприклад, при утворенні
аерозолів необхідні пристрої, що забезпечують їх видалення
(витяжні системи, водяний душ та ін.). Часто доводиться

95