Page 270 - 4687

центрацій дифундуючих елементів і час взаємодії. У всіх ви-
падках глибину дифузії елементів слід зводити до мінімаль-
них значень. У результаті зміни хімічного складу в контакту-
ючих поверхнях змінюється структурний стан матеріалу в
покритті і у основному матеріалі залежно від глибини дифузії.
У першому наближенні структуру і фазовий склад за глиби-
ною проникнення можна оцінити за допомогою діаграм стану.
Для нанесення покриттів високої якості і стабільних у процесі
експлуатації необхідно прагнути до мінімальної зміни струк-
тури і особливо фазового складу в матеріалі контактуючих
поверхонь. Наприклад, при нанесенні покриттів з міді, нікелю
та ряду інших металів на поверхні з вуглецевих сталей істот-
ної зміни структури і фазового складу не спостерігається. Такі
покриття широко використовують на практиці. При нанесенні
алюмінію в цих же умовах, згідно діаграмі стану залізо-
алюміній, на межі розділу утворюються крихкі сполуки
(FеАl 3, FеАl, FеАl 2 та ін.). У результаті такі покриття розтріс-
куються, відшаровуються і їх не можна вважати надійними.
Аналогічним чином поводяться алюмінієві і мідні покриття на
титані і в багатьох інших поєднаннях. При нанесенні цинку,
олова і ряду інших металів на сталеві вироби можливе утво-
рення проміжних фаз, однак це не призводить до катастрофіч-
ного окрихчування покриття при мінімальних значеннях ди-
фузійної зони.

3.1.5 Особливості процесу і класифікація покриттів з
розплавленого стану
При нанесенні покриттів з розплавленого стану необхід-
но враховувати такі особливості процесу, обумовлені високо-
температурними умовами формування:
1. При нагріванні матеріалу покриття до розплавленого
стану можливі його випаровування, сублімація і дисоціація.
2. У процесі кристалізації можуть утворюватися дефекти
у вигляді тріщин і пор.

269