Page 14 - 4687

15
чистій металевій поверхні міститься близько 10 адсорбцій-
2
них позицій, що припадають на 1 см .
Розрізняють фізичну і хімічну адсорбцію речовин на
поверхні. Можливі і проміжні види взаємодій на межі розділу
фаз.
Фізична адсорбція. Адсорбований шар пов'язаний з по-
верхнею слабкими міжатомними зв'язками, наприклад силами
Ван-дер-Вальса. Теплота фізичної адсорбції, як правило, неве-
лика і рідко перевершує декілька десятків кДж/моль (~ 40
кДж/моль). Процес фізичної адсорбції зворотний, відноситься
до неактивованих, протікає дуже швидко, як тільки молекули
адсорбату опиняться на поверхні твердого або рідкого тіла.
Найчастіше фізичну адсорбцію зв'язують з взаємодією
поверхні з газовою фазою. Кількість адсорбованого газу
знижується при зменшенні тиску і зростанні температури.
Поверхня твердих адсорбентів в основному неоднорідна.
Одні ділянки сприятливі для адсорбції, інші - навпаки. Із зро-
станням тиску адсорбату полімолекулярна адсорбція
відбувається одночасно по всій поверхні з різною мірою інте-
нсивності.
Процес адсорбції майже завжди супроводжується
виділенням теплоти, яку називають теплотою адсорбції.
Міцність адсорбційного шару може бути оцінена за величи-
ною теплоти адсорбції. Із збільшенням теплоти міцність
адсорбції зростає. При переході до полімолекулярної
адсорбції теплота адсорбції наближується до теплоти
конденсації адсорбату.
Температурні умови чинять великий вплив на прохо-
дження процесу фізичної адсорбції. Висока рухливість моле-
кул на поверхні при підвищенні температури призводить до
десорбції шару, що утворюється. Подальше підвищення тем-
ператури може переводити фізичну адсорбцію в хімічну -
хемосорбцію, що має міцніші зв'язки.

13