Page 11 - 4687
P. 11

утворюють  нерівноважну  область  по  глибині  від  декількох
           параметрів кристалічної решітки до одиниць нанометрів.
                Розглянемо  "атомно-чисту"  поверхню,  вільну  від  взає-
           модії  з  іншою  фазою.  Реальні  кристали  мають  різного  роду
           відхилення  від  точної  періодичності.  Зазвичай  розрізняють
           відхилення  у вигляді точкових  і лінійних дефектів. З фізики
           твердого  тіла  відомі  точкові  дефекти  Шотки  і  Френкеля.  Іс-
           нують також відхилення в площинах кристалічної гратки, що
           визивають появу дислокацій. Поєднання крайової і гвинтової
           дислокацій можуть утворювати будь-яку іншу дислокацію. На
           відміну від точкових дефектів, дислокація  є лінійним  дефек-
           том.  Таким  чином,  точкові  і  лінійні  дефекти  характерні  для
           будь-якої  реальної  площини  твердого  тіла.  В  атомних  мас-
           штабах  поверхні  реальних  кристалів  є  шорсткими.  Реальна
           поверхня твердого тіла разом з атомною шорсткістю має бага-
           то  інших  дефектів:  межі  зерен,  місця  виходу  на  поверхню
           дислокацій,  спотворення  кристалічної  ґратки  при  механічній
           дії та ін. Усе це призводить до надлишку энергії в поверхне-
           вому шарі в порівнянні з енергією усередині твердого тіла.
                Енергія, необхідна для утворення одиниці площі повер-
           хні  розділу  фаз  при  постійному  об'ємі  і  температурі  назива-
           ється поверхневою енергією. Повна поверхнева енергія скла-
           дається з роботи утворення поверхні, необхідної для подолан-
           ня  сил  міжатомної  або  міжмолекулярної  взаємодії  або  пере-
           міщення молекул або атомів з об'єму фази в поверхневий шар,
           і теплового ефекту, пов'язаного з цим процесом. У термоди-
           наміці повна питома поверхнева енергія:
                             U     q     T( d /  dT) ,                          (1.1)

           де σ - питома вільна поверхнева енергія;
                q  -  прихована  теплота  утворення  одиниці  площі  (зв'язана
           енергія);
                Т - абсолютна температура;



                                          10
   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16