Page 131 - 4687

гається на межі розділу. Залежно від властивостей матеріалів
покриття та виробу (основного матеріалу), умов формування
покриттів, його товщини і ряду інших факторів можливе
утворення як растягуючих, так і стискаючих напружень. Якщо
величина залишкових напружень у матеріалі покриття близька
до межі міцності, то відбувається або відшарування покриття,
або утворення в ньому тріщин. Вважають, що залишкові на-
пруження впливають на механічні, фізичні і хімічні характе-
ристики покриття. Слід розрізняти залишкові напруження у
всьому об’ємі покриття - макронапруження і в окремих його
ділянках мікронапруження. Особливо несприятливі об'ємні
макронапруження. Локальні мікронапруження більш схильні
до релаксації. Надійність і експлуатаційні характеристики в
основному залежать від якості нанесених покриттів. Мікро- і
макронапруження в основному матеріалі не мають істотного
впливу. Тому надалі залишкові напруження будуть розглянуті
тільки стосовно до матеріалу покриття.
Великий вплив залишкових напружень на експлуатацій-
ні властивості виробів з нанесеними покриттями призводять
до необхідності ефективного контролю цього параметра якос-
ті. При розробці технологічного процесу нанесення покриття
необхідно керуватися такими положеннями:
- значення коефіцієнтів термічного розширення основно-
го матеріалу і матеріалу покриття повинні бути максимально
близькі (КТР 0 ≈ КТР п); за великої різниці їх величин слід вда-
ватися до нанесення проміжних шарів;
- необхідне максимальне збільшення адгезійної міцності
покриттів, оскільки на межі розділу найбільш високий рівень
напружень;
- при формуванні покриттів слід гальмувати утворення
усадкових процесів;
- доцільно вибирати мінімальні значення товщини по-
криття.

130