Page 110 - 4687

- температури активного випаровування;
- здатності матеріалу до сублімації і дисоціації.
При нанесенні покриття матеріал взаємодіє з газовою
або рідкою фазою. Часто така взаємодія змінює фізико-хімічні
властивості вихідного матеріалу і стає неприпустимою. Мате-
ріали покриттів, здатних до сублімації і дисоціації, а також
взаємодії з газовою активною фазою, доцільно наносити, ви-
користовуючи твердофазну схему формування або інші тех-
нологічні прийоми. Матеріали, що мають високу температуру
плавлення і теплоємність, вимагають застосування високих
потужностей при енергоживленні. Наприклад, важко нагріти в
плазмовому струмені порошкові частинки, що мають високу
температуру плавлення (3000…3200 °С) і низьку щільність
(ТiC; ZnС та ін.). При нанесенні атомарних покриттів випаро-
вуванням і конденсацією, низькотемпературне випаровування
і сублімація матеріалу мають позитивний вплив. Необхідно
звертати увагу і на якість матеріалу покриття, особливо на
наявність небажаних домішок і високої загазованності.
Розмірні параметри особливо важливі в порошкових
методах нанесення, наприклад діаметр порошкових частинок
або дроту при газотермічному напилюванні. Великі порошко-
ві частинки (150…300 мкм) недостатньо прогріваються в дже-
релах нагрівання, при використанні дроту діаметром понад 5
мм спостерігається крупнокрапельні перенесення розплавле-
ного металу. Діаметр дроту впливає і на отримання покриттів
наплавленням концентрованими джерелами теплоти. Розмірні
параметри необхідно враховувати при отриманні атомарних
потоків випаровуванням або розпиленням матеріалу покриття.
Умови введення матеріалу покриття в джерело енерго-
живлення різні для різних методів нанесення. При нанесенні
газотермічних покриттів і наплавленні слід відпрацьовувати
оптимальні параметри подачі в різні зони джерела енергожив-
лення, регулювати швидкість подачі і масу. При отриманні

109