Page 20 - 4679

 технологічними факторами: відключенням електропостачання на будь-якії
НПС, відсутністю запасів нафти на головної станції чи вільної ємності на кінцевому
пункті і т. д.;
 аварійними чи плановими ремонтними роботами, викликаними ушкодженнями
на лінійної части, відмовленнями устаткування НПС, спрацьовуваннями захистів.
Деякі з цих факторів діють систематично, інші - періодично.
З рівняння балансу напорів випливає, що усі методи регулювання можна умовно
розділити на дві групи:
 методи, пов'язані з зміною параметрів нафтоперекачувальних станцій:
- зміна кількості працюючих насосів або схеми їх з'єднання:
- peгулювання з допомогою застосування змінних роторів або обточених
робочих коліс;
- регулювання зміною частоти обертання валу насоса;
 методи пов’язані з зміною параметрів трубопроводу:
- дроселювання;
- перепуск части рідини в усмоктувальну лінію (байпасування);
- застосування противотурбулентних присадок.
Зміна режиму роботи нафтопроводу шляхом зміни кількості працюючих насосів
залежить від схеми з'єднання насосів і крутості характеристики трубопроводу (рис.
1.2). Послідовне з'єднання насосів доцільно при роботі на трубопровід з крутій
характеристикою. При такому з'єднанні досягається більша подача, більший напір і
більший к.к.д., чим при положистої характеристиці. Рівнобіжне з'єднання насосів
краще при роботі на трубопровід з положистій характеристикою.

Н
2
4

B

5
C
F
A 1 E
D 3
7
6

Q C Q
Q В
Q E
Q F

Рисунок 1.2 - Сполучені характеристики (залежності напору потоку після
нафтоперекачувальної станції і залежності втрат напору в трубопроводі від
витрати нафти) різних трубопроводів і насосних станцій при різних схемах
підключення насосів; залежності к.к.д. насосів від витрати нафти

19