Page 23 - 4679
P. 23

Зі  збільшенням  перепаду  тисків  –  величини  потоку  hдр,  який  дроселюється,
                  значення  ηдр зменшується. На практику втрати  енергії на дроселювання  не повинні
                  перевищувати 2 % від енерговитрат на перекачування.
                        Зміна  режиму  експлуатації  нафтопроводу  можлива  байпасуванням  потоку  на
                  насосах  станції.  Байпасування  потоку  –  це  перепуск  частини  нафти  після  насосу  на
                  його  усмоктувальний  трубопровід.  При  відкритті  засувки  на  обвідної  лінії  –  байпасі
                  напірний  трубопровід  з'єднується  з  усмоктувальним.  Це  приводить  до  зменшення
                  опору  після  насоса  і  робоча  точка  на  рисунку  1.5  переміщається  з  положення  А1  в
                  положення А3. В магістраль надходить витрата нафти Q2. Коефіцієнт корисної дії від
                  байпасування  розраховується за формулою
                                                         ηб = Q2 / (Q2 + Qб).
                        Метод  байпасування  застосовують  у  випадку  якщо    ηб  >  ηдр.  Байпасування
                  економічніше ніж дроселювання, якщо насос має крутоспадаючу характеристику
                                                          hдр / Н2 > Qб / Q2.
                        Зміна  режиму  експлуатації  нафтопроводу  можлива  з  допомогою  використання
                  протитурбулентних присадок. Ці речовини, які не погіршуючи товарної якості нафти,
                  знижують  турбулентні  пульсації  у  потоці  нафти.  При  цьому  зменшується  в'язкість  и
                  втрати напору нафти при її русі. Додавання протитурбулентних присадок в потік нафти
                  приводить  до  більш  пологої  характеристики  нафтопроводу.  Присадки  дозволяють
                  збільшити витрату нафти і знизити напір,  який необхідний для перекачування. У той
                  же  час  використання  присадок  вносить  додаткові  складності,  які  пов'язані  з
                  експлуатацією  устаткування  станції.  На  фільтрах  системи  очищення  відкладаються
                  додаткові смолисті речовини.


                                             1.9 Режими роботи нафтопроводів

                        Ні  один  нафтопровід  не  працює  з  постійною  продуктивністю  у  процесі
                  розрахункового числа доби перекачування. Це зв'язано з  рядом  причин:
                          неритмічністю поставок нафти з промислів:
                          нерівномірністю прийому нафти нафтопереробними заводами;
                          плановими і позаплановими зупинками трубопроводу і т. д.
                        Продуктивність Q, яка установлюється в нафтопроводі, визначається формулою.
                                    Q = {[Nе(hп – hост) – ΔZ + n·A] / (1,02·f·Lр + n·B)} 1 / (2 - m) ,
                  де:     Nе – кількість експлуатаційних ділянок на нафтопроводі;
                        hп  - напір, створюваний підпірними насосами;
                        hост – залишковий напір в кінці трубопроводу;
                        ΔZ – різниця нівелірних висот;
                        n – число перекачувальних станцій;
                        А – постійна з характеристики з'єднання магістральних насосів;
                        f – гідравлічний уклон при одиничної витраті;
                        Lр – розрахункова довжина трубопроводу;
                        В – коефіцієнт з характеристики з'єднання  магістральних насосів;
                        m – коефіцієнт з узагальненої формули Лейбензона.
                        З  формули видно, що величина  Q  за інших рівних умов залежить від кількості
                  нафтоперекачувальних  станцій  і  величин  коефіцієнтів  А  і  В.  В  свою  чергу,  якщо
                  устаткування на НПС однотипне, то при послідовному з'єднанні насосів
                                                        А=mм·ам ;      В=mм·bм
                        При рівнобіжному з'єднанні насосів
                                                                          (2 – m)
                                                       А =ам;      В=bм/mм     ,




                                                              22
   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28