Page 23 - 4679

Зі збільшенням перепаду тисків – величини потоку hдр, який дроселюється,
значення ηдр зменшується. На практику втрати енергії на дроселювання не повинні
перевищувати 2 % від енерговитрат на перекачування.
Зміна режиму експлуатації нафтопроводу можлива байпасуванням потоку на
насосах станції. Байпасування потоку – це перепуск частини нафти після насосу на
його усмоктувальний трубопровід. При відкритті засувки на обвідної лінії – байпасі
напірний трубопровід з'єднується з усмоктувальним. Це приводить до зменшення
опору після насоса і робоча точка на рисунку 1.5 переміщається з положення А1 в
положення А3. В магістраль надходить витрата нафти Q2. Коефіцієнт корисної дії від
байпасування розраховується за формулою
ηб = Q2 / (Q2 + Qб).
Метод байпасування застосовують у випадку якщо ηб > ηдр. Байпасування
економічніше ніж дроселювання, якщо насос має крутоспадаючу характеристику
hдр / Н2 > Qб / Q2.
Зміна режиму експлуатації нафтопроводу можлива з допомогою використання
протитурбулентних присадок. Ці речовини, які не погіршуючи товарної якості нафти,
знижують турбулентні пульсації у потоці нафти. При цьому зменшується в'язкість и
втрати напору нафти при її русі. Додавання протитурбулентних присадок в потік нафти
приводить до більш пологої характеристики нафтопроводу. Присадки дозволяють
збільшити витрату нафти і знизити напір, який необхідний для перекачування. У той
же час використання присадок вносить додаткові складності, які пов'язані з
експлуатацією устаткування станції. На фільтрах системи очищення відкладаються
додаткові смолисті речовини.

1.9 Режими роботи нафтопроводів

Ні один нафтопровід не працює з постійною продуктивністю у процесі
розрахункового числа доби перекачування. Це зв'язано з рядом причин:
 неритмічністю поставок нафти з промислів:
 нерівномірністю прийому нафти нафтопереробними заводами;
 плановими і позаплановими зупинками трубопроводу і т. д.
Продуктивність Q, яка установлюється в нафтопроводі, визначається формулою.
Q = {[Nе(hп – hост) – ΔZ + n·A] / (1,02·f·Lр + n·B)} 1 / (2 - m) ,
де: Nе – кількість експлуатаційних ділянок на нафтопроводі;
hп - напір, створюваний підпірними насосами;
hост – залишковий напір в кінці трубопроводу;
ΔZ – різниця нівелірних висот;
n – число перекачувальних станцій;
А – постійна з характеристики з'єднання магістральних насосів;
f – гідравлічний уклон при одиничної витраті;
Lр – розрахункова довжина трубопроводу;
В – коефіцієнт з характеристики з'єднання магістральних насосів;
m – коефіцієнт з узагальненої формули Лейбензона.
З формули видно, що величина Q за інших рівних умов залежить від кількості
нафтоперекачувальних станцій і величин коефіцієнтів А і В. В свою чергу, якщо
устаткування на НПС однотипне, то при послідовному з'єднанні насосів
А=mм·ам ; В=mм·bм
При рівнобіжному з'єднанні насосів
(2 – m)
А =ам; В=bм/mм ,

22