Page 48 - 4663
P. 48

У 60-х роках XIX ст. вже було відкрито 63 хімічні елементи, визначені
                   їх атомні маси, описані властивості, а також властивості численних сполук.
                   Накопичився         величезний        експериментальний          матеріал,      в    якому

                   зорієнтуватись        ставало      дедалі     важче.      Виникла       гостра     потреба
                   систематизації цього матеріалу.
                         В  історії  хімії  відомо  багато  спроб  систематизації,  перш  ніж  був

                   відкритий періодичний закон. Розглянемо лише деякі із них. Так, поділ всіх
                   елементів А. Лавуазьє та Й Берцеліусом на метали і неметали слід вважати
                   першою спробою систематизації елементів.

                         Досить вдалою спробою був поділ елементів на тріади за подібними

                   властивостями,  запропонував  у  1829  р.  німецький  хімік  Й.  Деберейнер
                   (правило  тріад). Так, наприклад, він об’єднав у тріади: Li, Na, K; Cl 2, Br 2, I 2;
                   S,  Se,  Te;  Ca,  Sr,  Ba;  Fe,  Co,  Ni.  Надалі  виявилось,  що  подібність

                   властивостей  спостерігається  не  обов’язково  в  трьох  елементах,  з’явились
                   групи  по  чотири  і  більше  елементів.  Значним  досягненням  у  пошуках
                   систематизації  було  розміщення  англійським  хіміком  Дж.  Ньюлендсом  у

                   1863  р.  всіх  відомих  на  той  час  елементів  у  порядку  зростання  їх
                   еквівалентів.  Він  помітив,  що  у  цьому  ряді  восьмий  елемент  (Флюор)
                   нагадує перший (Гідроген), дев’ятий (Натрій), другий (Літій) і т.д.

                                          H       Li     Be     B      C      N      O

                                          F       Na     Mg  Al        Si     P      S
                                          Ce      K      Ca     Cr     Ti     Mn  Fe
                         Одержані  ряди  з  семи  елементів  він  назвав  октавами,  а  встановлену

                   закономірність    правилом  октав  (крім  хімії  Ньюлендс  захоплювався
                   музикою).  Періодичне  повторення  хімічних  властивостей  елементів
                   Ньюлендс  розцінював  як  прояв  їх  глибокої  гармонії,  яка  властива  музиці.

                   Ідеї  Ньюлендса  не  були  сприйняті  хіміками  того  часу.  Пізніше,  а  саме  в
                   1887 р., Королівське товариство Великобританії нагородило його медаллю
                   імені Деві за внесок у відкриття періодичного закону. Тріумфом хімії були
                   роки,  коли  німецький  хімік  Л.  Мейєр  у  1865  р.  знайшов  закономірність

                   періодичного  відтворення  властивостей,  а  1869  р.  на  основі  цього  закону
                   російський вчений Д. Менделєв зробив передбачення, що всі елементи в

                   порядку  зростання  їх  атомних  мас,  виявили  періодичне  повторення
                   властивостей  елементів  “Властивості  простих  тіл,  а  також  форми  і
                   властивості  їх  сполук  перебувають  у  періодичній  залежності  від
                   величини  атомних  ваг  елементів”  або  висловлюючись  математично,



                                                                   47
   43   44   45   46   47   48   49   50   51   52   53