Page 39 - 4663

Рисунок 2.2. Орбітальний радіус атомів.
1 – ядро; 2 – енергетичні рівні.

2.4.2. Склад і маса атомів хімічних елементів

Маси ядер хімічних елементів від Гідрогену до Бісмуту точно
визначені за допомогою мас-спектрометричного методу. Встановлено, що

маси ядер (масові числа атомів А) завжди дещо менші від суми мас
нуклонів, що перебувають в ядрі. Сума мас нуклонів дорівнює сумі числа
протонів (Z) і нейтронів (N) в ядрі (Z + N).

Отже, А  (Z + N). Різниця А - (Z + N) становить де фе кт м ас и
(m). Величина дефекту маси характеризує стійкість ядра атома і за своєю

суттю еквівалентна тій енергії, яка виділяється при утворенні ядра, або тій
енергії, яку необхідно прикласти, щоб зруйнувати ядро. Отже, дефект маси є
енер г іє ю з в’яз к у яд ра.
Атомні маси хімічних елементів, як вже вказувалось, виражають не в

абсолютних одиницях, а у відносних – атомних одиницях маси (а.о.м.). На
сьогодні мас-спектрометричним методом визначені також абсолютні маси
всіх елементарних частинок.

Оскільки характеристики елементарних частинок будуть у подальшому
необхідні для проведення розрахунків, то вони наведені в табл. 2.5.

Таблиця 2.5. Характеристика основних елементарних

частинок атомів
№ Частинка Маса в спокою Заряд, Кл
з/п кг а.о.м.

1 а.о.м. 1,660565510 -27 1,0 

38