Page 257 - 4663
P. 257

Рисунок 49  Схема утворення концентраційної  гальванічної пари:

                                    1 – поверхня металоконструкції; 2 – крапля води

                         Зрозуміло, що С 1 > С 2. Отже, метал  контактує з електролітами  різної
                   концентрації  –  виникає  концентраційний  гальванічний  елемент,  в  якому
                   метал в центрі краплі буде виступати анодом, а на її периферії  катодом.

                   Відтак  руйнування  металу  відбуватиметься  у  центрі  краплі.  Таких
                   мікрогальванічних пар на металоконструкціях, які контактують з повітрям,
                   утворюється  величезна  кількість  і  вони  є  однією  з  причин  корозії

                   металоконструкцій (місцева корозія).
                         Сутність  третього  підтипу  електрохімічної  корозії  розглянемо,
                   користуючись рис. 50.












                                   Рисунок 50  Схема виникнення гальванічної пари:

                                           1 – металева пластинка; 2 – на півдуга

                         Металева пластина (1) зігнута в напівдугу (2). При цьому зовнішній бік
                   пластинки  буде  розтягнений,  внутрішній    стиснений.  За  конденсації  на
                   півдузі парів води і абсорбції конденсатом агресивних компонентів повітря

                   утворюється  гальванічна  пара,  в  якій  зовнішній  бік  буде  анодом
                   (руйнується), а внутрішній  катодом.



                         18.3.3. Електрокорозія

                         Значна кількість металоконструкцій повністю або частково перебуває у

                   землі (нафто-, водо-, газопроводи, різного типу опори тощо). Ґрунт містить
                   воду,  в  якій  розчинені  різні  солі.  Це  означає,  що  волога  ґрунту  є
                   електролітом, з яким контактують металоконструкції.
                         З іншого боку, у ґрунт потрапляє значна кількість електричної енергії,

                   яку  називають  “блука ючи ми  стр умам и”.  Блукаючі  струми    це


                                                                   256
   252   253   254   255   256   257   258   259   260   261   262