Page 251 - 4663

6. Транскристалітна  це руйнування металу в різних напрямках (у
глибину полікристалів металу і між кристалами), виникає під впливом
періодичних і розтягувальних навантажень на металоконструкцію, що

перебуває в корозійному середовищі.

18.2.Теорія процесу корозії

Учені В. O. Кістяківський, В. Г. Акимов та інші розробили теорію,
згідно з якою найлегше руйнуються метали за наявності електролітів та
інертних домішок і металів з вищими значеннями стандартних потенціалів.

У цих випадках створюються умови для виникнення гальванічнічної
пари металів, які мають різні електродні потенціали.
Внаслідок електрохімічної корозії активніша складова частина

руйнується, перетворюючись на оксид, гідроксид або розчинний електроліт,
а на поверхні інертної домішки виділяється водень чи кисень.
Метал, або та частина його поверхні де відбувається перехід йонів у

розчин, називається анодом (метал піддається корозії), а метал або
поверхня, на якому відбувається відновлення, - катодом.
Наприклад, якщо в розчин HCI опустити цинкову і міцну пластинку та

з’єднати їх провідником, то електрони з більш активного металу будуть
переходити на менш активний метал. У цьому випадку можливе
відновлення йонів водню, за схемою, (рис. 18.4 )

Рисунок 18.4 – Виникнення і робота мікрогальванічних елементів

Електрони будуть переходити, якщо поверхні металів дотикаються,
або якщо в структурі одного металу є домішки іншого металу, які
відрізняються хімічною активністю.

Розглянемо корозійну поведінку стальних конструкцій, (сталь має
домішки або Карбону (С), або цементиту Fe 3C) у вологому середовищі
(атмосферні опади, підземна корозія, морська корозія тощо) (рис. 18.5.).

Окиснення заліза у вологому середовищі відбувається за схемою:

250