Page 162 - 4655

він створює тиск рідини в циліндрі, подаючи її на прийом си-
лового насоса системи гідроприводу. Таким чином, насос
працює з підпором і при подачі робочої рідини в акумулятор.
Тиск рідини в акумуляторі підбирається в таких межах, щоб
двигун працював з постійною потужністю при ході штанг
вверх і вниз.
Для забезпечення стабільності роботи системи зрівнова-
ження в схемі установки є компресор 7 для підтримання пос-
тійного тиску в акумуляторі і поповнення втрат газу. Втрати
робочої рідини поповнюються допоміжним насосом 6.
Схема (рис. 5.14, б) для зрівноваження використовує ва-
гу НКТ. Для цього на свердловині є зрівноважувальний ци-
ліндр 8, в якому на поршні 9 підвішені НКТ. Система гідро-
приводу подає рідину поперемінно в робочий і у зрівноважу-
вальний циліндри, а вага штанг або НКТ створює підпір на
прийомі насоса системи гідроприводу.
Застосування гідроприводу вимагає значно більшої ува-
ги при обслуговуванні установок ніж балансирні верстати-
качалки. Особливої уваги вимагають ущільнення рухомих
частин і насос системи гідроприводу. Тому установки з гідро-
приводом, не дивлячись на малу металоємність, не конкурент-
ноздатні з балансирними верстатами-качалками малої по-
тужності при довжинах ходу до 2,5-3,5 м.

5.3 Кінематичний розрахунок балансирного
приводу (верстата-качалки)

Кінематичний розрахунок ВК дозволяє визначити як на
протязі подвійного ходу змінюються величини переміщення,
швидкості і прискорення точки підвісу штанг.
Перетворюючий механізм ВК представляє простий плос-
кий механізм І класу другого порядку (рис. 5.15).
Позначимо: кривошип відрізком ОА довжиною r, шатун
відрізком АВ довжиною l, плечі балансира – переднє відрізком
DС довжиною k 1 і заднє – відрізком СDдовжиною k.
В даний час відомі три способи визначення законів руху
елементів ВК, які відрізняються підходом до аналізу перетво-
рювального механізму. Ці способи залежно від прийнятих при-
пущень дозволяють з різною ступінню точності знайти закон

161