Page 78 - 4637

розчину розміщений біля ніпеля долота. Внизу отвору є довге
лезо.
Після певного періоду буріння лезо затуплювалося і його
необхідно було вирівнювати чи загострювати. Це переважно
виконувалося на буровому майданчику, за допомогою кузні,
кувалди та наявної робочої сили. У новому долоті довге
сталеве лезо містило достатньо металу і його можна було
загострювати багато разів. Згодом отвір для виведення
бурового розчину опустили вниз вздовж по лопаті, що
покращило результати буріння. Загострювання такого долота
здійснювалося шляхом нарощування ріжучих лез і
наплавлювання твердих сплавів.
Долота типу «риб'ячий хвіст» спочатку відносили до
ріжучих. До них так само відносились долота з алмазними
наконечниками, які використовувались для резервних
операцій і різцеві долота подрібнюючої дії, що пробурюють
тонкі, але тверді прошарки. Чотирилопатеві ріжучі долота
широко застосовували протягом багатьох років, особливо
після того, як почали застосовувати струминні насадки.
Чотирилопатеві ріжучі долота направляють шляхом
наплавлювання твердих сплавів.
Алмазні долота (рис. 6.1), які зараз використовуються, в
принципі є ріжучими, проте вони спроектовані спеціально для
найтвердіших порід, на які можна натрапити. Модифіковане
алмазне долото, що є стандартним чотирилопатевим ріжучим
долотом з вмонтованими алмазами на поверхні зношення
довело ефективність використання в бурінні порід м'якої та
середньої твердості. Таке долото набагато дешевше від
звичайного алмазного, тому що у ньому використано менше
каратів цінного каміння.

77