Page 124 - 4637

використовували для контролю фільтрації в рідинах морської
води і мінеральних осадах. Лігносульфонати використовували
для поліпшення стабільності.
Під час цього періоду було багато проблем з корозією
труб. Більшість дослідників почали піддавати сумніву
лигносульфонат, базуючись на лабораторних тестуваннях.
Значення pH-фактора були низькими, і не підозрюючи нічого,
бурильники були замучені бактеріальними впливами і
втратою контролю фільтрації, поряд з корозійними
проблемами. Бактерії можуть впливати на іон сульфату, а
також на целюлозу і т.п. H 2S міг бути сформований через
такий вплив з подальшим погіршенням корозійних проблем.
Було знову введено біоциди, щоб зменшити такий вплив. І
вода, яку додавали, оброблялася, з метою мінімізації таких
шкідливих бактеріальних впливів. Сучасна, ефективна
біоцидна обробка – це додавання 25 % глютаральдегіду.

Нафтові розчини

Ці системи були оголошені як найкращі розчини,
оскільки вони не призводили до корозії, порівняно з рідинами
на водній основі. Захисна нафтова плівка, яка сформувалась
на трубі, знижувала швидкість корозії, і системи, як було
прийнято вважати, були захисними. Ці рідини містили
органічні хімікати, які емульгують фазу мінералізованої води
в нафтову зовнішню фазу з утворенням необхідної плівки на
трубі. Такі розчини мають бути придатні для високої
електричної стабільності (ЕС), і високої лужності розчину
(Pom), щоб тримати внутрішню фазу лужною.

Деякі попередні методи обробки

Розпізнання потенційних проблем і використання
необхідної обробки рідин перед здійсненням роботи

123