Page 78 - 4634
P. 78

У  міжнародній  торгівлі  аванси  здебільшого  надаються:  великим  фірмам,  які
         себе  добре  зарекомендували;  при  поставках  товарів,  що  вимагають  тривалого
         виробництва  і  виконуються  за  індивідуальними  специфікаціями;  при  поставках
         дефіцитних  товарів,  коли  аванс  є  заставою  того,  що  дефіцитний  товар  буде
         поставлений саме цьому покупцю.
               Спосіб платежу  в  кредит  означає,  що  покупець  оплачує  суму,  обумовлену  в
         контракті, через певний час після поставки товару, тобто продавець надає покупцю
         комерційний  (товарний)  кредит.  Оскільки  цей  кредит  надається  однією  фірмою
         іншій, то такий кредит називається ще фірмовим товарним кредитом.
               Кредити  можуть  надаватися  на  короткий  і  більш  тривалий  період.
         Користування кредитом передбачає сплату відсотків покупцем товару. У контракті
         обумовлюються:
                 вартість кредиту, яка вимірюється у відсотках річних;
                 строк користування кредиту;
                 строк погашення кредиту;
                 пільговий період, протягом якого за кредитом не сплачуються відсотки.
               Кредит  надається  тільки  за  наявності  у  продавця  достатньої  кількості
         резервного  капіталу.  Межа  кредиту,  тобто  максимальний  його  розмір,  не  може
         перевищувати  10  %  від  капіталу  покупця.  Кредит  надається  не  на  всю  суму
         контракту, а на 80—85 %, решту контракту покупець сплачує авансом, що дає змогу
         продавцю  відшкодувати  частину  своїх  витрат,  до  погашення  покупцем  своїх
         зобов’язань за контрактом.
               Форми  розрахункiв  –  врегульованi  законодавством  країн-учасниць  способи
         виконання  грошових  зобов’язань  за  зовнішньоекономічним  контрактом.  Форми
         мiжнародних розрахункiв подiляються на:
                 документарнi (акредитив, iнкасо);
                 недокументарнi (банківський переказ, чеки, векселi, авансовi платежi, платiж
         на вiдкритий рахунок).

               Міжнародні  розрахунки  мають,  як  правило,  документарний  характер,  тобто
         здійснюються  проти  фінансових  і  комерційних  документів.  До  фінансових
         документів  ставляться  прості  й  перекладні  векселі,  чеки,  платіжні  розписки.
         Комерційні документи включають:
               а) рахунки-фактури;
               б) документи, що підтверджують відвантаження або відправлення товарів, або
         прийняття  до  навантаження  (коносаменти,  залізничні,  автомобільні  й  авіаційні
         накладні,  поштові  квитанції,  комбіновані  транспортні  документи  на  змішані
         перевезення);
               в)  страхові  документи  страхових  компаній  морських  страховиків  або  їхніх
         агентів, оскільки експортні вантажі звичайно страхуються;
               г) інші документи - сертифікати, що засвідчують походження, вагу, якість або
         аналіз  товарів, а також перетинання ними границі, митні й консульські рахунки й
         т.д.
               Банк перевіряє зміст і комплектність цих документів.
               На вибiр форми розрахункiв впливають такi фактори:


                                                            78
   73   74   75   76   77   78   79   80   81   82   83