Page 74 - 4634

Тема 7. МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ

7.1 Сутність та особливості міжнародних розрахунків у процесі здійснення ЗЕД.
7.2 Форми міжнародних розрахунків.
7.3 Факторингові та форфейтингові операції у процесі здійснення ЗЕД.

Ключові терміни: міжнародні розрахунки, готівкові і безготівкові розрахунки,
інкасо, акредитив, вексель, чек, авансовий платіж, платіж на відкритий рахунок,
банківський переказ.

7.1 Сутність та особливості міжнародних розрахунків у процесі здійснення
ЗЕД

Міжнародні розрахунки являють собою систему організації і регулювання
платежів за грошовими вимогами й зобов'язаннями, які з'являються при здійсненні
зовнішньоекономічної діяльності між державами, фірмами, підприємствами і
громадянами на території різних країн.
Міжнародні розрахунки охоплюють зовнішню торгівлю товарами й послугами,
а також некомерційні операції, кредити і рух капіталу між державами. Більша
частина всіх міжнародних розрахунків здійснюється в процесі опосередкування
міжнародних торгових угод.
Основними суб'єктами міжнародних розрахунків являються експортери,
імпортери й банки, що їх обслуговують. Вони вступають у певні відносини між
собою з приводу руху товаросупроводжуючих документів і поточного оформлення
платежів. При цьому головна роль в міжнародних розрахунках належить банкам. У
сучасних умовах банки виступають не тільки в ролі посередників між експортерами
й імпортерами. Вони виконують функції кредиторів, що фінансують
зовнішньоторгові угоди, функції контролю, виступають також в ролі гарантів (в
залежно від умов платежу). Банки можуть висувати свої вимоги до умов розрахунку
і форм платежу, які експортери й імпортери зобов'язані брати до уваги.
Ступінь впливу банків у міжнародних розрахунках залежить від ряду факторів,
частково від масштабів зовнішньоекономічних зв'язків країни, участі фірм і
підприємств у зовнішньоекономічній діяльності, купівельної спроможності валюти,
спеціалізації банків, їх фінансового становища і ділової репутації. Великий вплив на
здійснення міжнародних розрахунків здійснює й загальний рівень розвитку
кредитно-банківської системи і її інститутів у країні і регіонах країни.
Реформування економіки, лібералізація ЗЕД, розвиток української банківської
системи, встановлення прямих кореспондентських зв'язків з іноземними банками
дозволяє українським комерційним банкам самостійно здійснювати
зовнішньоторгові розрахункові операції.
На сьогодні можна виділити такі функції банків і їх послуги, що надаються
підприємствам-суб'єктам ЗЕД:
1) продаж і купівля для клієнтів іноземної валюти;
2) надання позик в іноземній валюті;
3) участь в інкасуванні платежів з-за кордону;

74