Page 76 - 4634
P. 76
відносини визначають порядок розрахунків, розмір комісії, методи поповнення
витрачених засобів.
Зовнішньоторговельні контракти передбачають передачу товару або
товаророзпорядчих документів, які пересилаються банком експортером банку
імпортера або банку країни - платника для оплати у встановлений строк. Розрахунки
здійснюються за допомогою різних засобів платежу, використовуваних у
міжнародному обігу: векселів, чеків, платіжних доручень, телеграфних перекладів.
Механізм міжнародних розрахунків можна представити в такий спосіб:
імпортер купує у свого банку телеграфний переклад, банківський чек,
вексель або інший платіжний документ і пересилає експортерові;
експортер одержує від імпортера цей платіжний документ і продає його
своєму банку за національну валюту, що необхідна йому для виробництва й інших
цілей;
банк експортера пересилає за кордон своєму банку – кореспондентові
платіжний документ;
отримана від продажу цього документа сума іноземної валюти зараховується
банком імпортера на кореспондентський рахунок банку експортера.
Такий механізм дозволяє здійснювати міжнародні розрахунки через банки –
кореспонденти шляхом заліку зустрічних вимог і зобов'язань без використання
наявної валюти. Банки звичайно підтримують необхідні валютні позиції в різних
валютах відповідно до структури й строків платежів, а також проводять політикові
диверсифікованості своїх валютних резервів.
Мiжнароднi розрахунки бувають готiвковi та безготiвковi і можуть
здійснюватись шляхом:
комерційних платежiв (розрахунки мiж підприємствами, банками, окремими
особами, пов’язаними iз свiтовою торгiвлею прямими iнвестицiями, мiжнародним
кредитом);
некомерцiйних платежiв (пов’язаних iз перевезенням пасажирiв,
страхуванням, туризмом, переказом грошей з-за кордону).
Особливостями мiжнародних розрахункiв є:
експортери, iмпортери та їх банки вступають у вiдособленi вiд
зовнішньоекономічного договору зв’язки, вiдносини, пов’язанi iз пересиланням,
обробленням товаророзпорядчих та платіжних документiв i здiйсненням платежу;
мiжнароднi розрахунки регулюються нацiональними нормативами та
законодавчими актами, мiжнародними банкiвськими правилами та звичаями;
мiжнароднi розрахунки є унiфiкованими;
мiжнароднi розрахунки мають документальний характер, тобто
здійснюються на основi фiнансових i комерцiйних документiв;
мiжнароднi розрахунки здiйснюються у рiзних валютах. На їх ефективнiсть
впливає динамiка валютних курсiв.
Існують такі типи міжнародних розрахунків.
національною валютою: торговельні, кредитні і платіжні угоди між
країнами;
76