Page 59 - 4634
P. 59

3)  глобальна – дозвіл на безперешкодне ввезення або вивезення товару у будь-
         яку країну світу за визначений період часу без обмежень кількості і вартості;
               4)  автоматична  –  дозвіл,  який  видається  негайно  після  одержання  від
         експортера  чи  імпортера  заявки,  яка  не  може  бути  відхилена  органами  державної
         влади на безперешкодне ввезення чи вивезення товару.
               Для отримання ліцензії на експорт товару необхідні такі документи:
               1)  заява на видачу ліцензії;
               2)  копія контракту із спеціалізацією;
               3)  документ, який засвідчує отримання квоти;
               4)  сертифікат походження товару.
               Для отримання ліцензії на імпорт потрібно:
               1)  заява на видачу ліцензії;
               2)  завірений контракт із специфікацією;
               3)  сертифікат,  що  засвідчує  відповідність  технологічних,  санітарних,
         фармакологічних та екологічних характеристик товару встановленим нормам.
               Виділяють наступні способи розподілу ліцензій:
                 відкритий  аукціон,  який  представляє  конкурентний  продаж  імпорту  квот.
         Ліцензії отримує той експортер, який пропонує за квоту найвищу ціну як за право
         експортувати товар у рамках імпортної квоти;
                 система  явних  переваг,  що  допускає  закріплення  урядом  ліцензій  за
         визначеними фірмами, з врахуванням пропорцій  розміру  їх  імпорту за попередній
         період;
                 система  розподілу  ліцензій  на  позаціновій  основі,  що  базується  на  видачі
         урядом  ліцензій  тим  фірмам,  які  показали  свою  здатність  здійснювати  експортно-
         імпортні операції найкращими способами.
               При  виборі  способу  розподілу  ліцензій  спочатку  застосовують  найменш
         ринковий підхід – на позаціновій основі аж до  проведення аукціонів.
               Добровільне  обмеження  експорту  –  це  кількісне  обмеження  експорту,  що
         ґрунтується  на  зобов’язанні  одного  із  торгових  партнерів  обмежити  (чи  не
         розширювати)  обсяги  експорту,  прийняте  в  рамках  міжурядової  угоди  на
         встановлення квот на експорт товарів.
               До прихованих видів нетарифних обмежень:
                 технічні бар’єри;
                 внутрішні податки і збори;

                 внутрішні закупівлі.
               Технічні  бар’єри  –  це  національні  стандарти  якості,  економічні  вимоги,
         санітарні обмеження, вимоги до упакування і маркування продтоварів, вимоги щодо
         дотримання митних формальностей закону про захист споживачів. Технічні бар’єри
         застосовують  у  випадку  імпорту  товару,  що  повинен  відповідати  обов’язковим
         стандартам якості, охорони здоров’я, що застосовується до аналогічних вітчизняних
         товарах.
               Внутрішні податки і збори. Державні і місцеві органи влади на імпорті товари
         можуть накладати:
                 податок на додану вартість (ПДВ);


                                                            59
   54   55   56   57   58   59   60   61   62   63   64