Page 57 - 4634
P. 57
Тема 5. НЕТАРИФНІ МЕТОДИ РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕД
5.1 Сутність нетарифного регулювання.
5.2 Види нетарифних обмежень.
Ключові терміни: нетарифне регулювання, кількісні обмеження нетарифного
регулювання, приховані обмеження нетарифного регулювання, фінансові
обмеження нетарифного регулювання, особливості нетарифного регулювання.
5.1 Сутність нетарифного регулювання
Під нетарифним розуміють регулювання, що не пов'язане з митним
оподаткуванням, а включають цілу групу адміністративних, фінансових, кредитних
та інших заходів, які обмежують імпорт та експорт товарів і послуг.
Нетарифні заходи держава застосовує у випадках:
різкого погіршення платіжного балансу країни;
значного порушення великої різниці між цінами на національному та
світовому ринках;
рівноваги з певних груп товарів на національному ринку;
необхідності здійснення заходів у відповідь на дискримінаційні дії інших
держав;
порушення суб'єктом ЗЕД правових норм даної діяльності, що встановлено
законодавством країни;
укладення міжнародних угод щодо добровільного обмеження експорту чи
імпорту.
Особливістю нетарифного регулювання є:
1) їх введенням є привілеєм уряду країни, яка вводить;
2) не регулюється міжнародним угодами;
3) може вільно застосовуватись на відміну від тарифного регулювання;
4) нетарифні бар’єри не призводять до негайного підвищення цін на товари і
тому споживач не відчуває їх впливу як додаткового податку.
5.2 Види нетарифних обмежень
Залежно від інструменту застосування, нетарифні методи регулювання
поділяють на:
1) економічні (демпінг, експортні кредити, субсидії при експорті, надання пільг,
внутрішні податки і збори);
2) адміністративні (технічні бар'єри, реєстрація експортних чи імпортних
товарів, кількісні обмеження, вимоги про зміст кінцевих компонентів);
3) правові (правові режими, міжнародні конвенції, дострокові угоди).
Класифікація нетарифних методів за відповідними механізмами діє передбачає
поділ на три групи: кількісні; приховані; фінансові.
Класифікація методів нетарифного регулювання представлена на рис. 5.1.
57