Page 67 - 4631
P. 67
Також застосовують спосіб, який полягає в тому, що вагонетки
відводять відвідними рейсами, а дюкер продовжує рухатись
прямолінійно, опираючись на ділянці, яка залишилась до
меженю, на котки або ролики.
Довжина спускової доріжки повинна забезпечувати
можливість монтажу дюкеру на повну довжину підводної ділянки
переходу або на довжину окремих секцій у разі протягування
дюкеру з його нарощуванням.
Якщо довжина спускової доріжки обмежена, то дюкер
можна протягувати по частинах (секціями) (рисунок 1.43). У
цьому випадку роблять перерву в роботі для укладання наступної
секції на спускову доріжку і зварювання стику між секціями. Під
час перерви в протягуванні можливе замулювання підводної
траншеї і прилипання трубопроводу до ґрунту, тому зупинки для
приварювання секцій повинні бути якомога коротші.
Рисунок 1.43 – Протягування дюкеру по частинах
Після укладання дюкеру на спускову доріжку до початку
дюкеру приварюють інвентарний оголовок. Конструкція оголовка
може бути різною залежно від діаметра дюкеру, способу
кріплення троса, величини тягового зусилля і необхідності
заповнення трубопроводу водою під час його протягування дном.
Зварний шов між оголовком та дюкером обов'язково
контролюють неруйнівним способом. Для зменшення тягових
зусиль оголовок оснащують блоком, через який пропускають
тяговий трос (рисунок 1.44).
65
