Page 574 - 4631

До недавна торканню робочого трубопроводу до кожуха
запобігали футерувальними рейками з деревини, просоченої

антисептиком. Така технологія не виправдала себе через
недовговічність даного типу захисту, що вимагало через
короткий час ремонтувати перехід, а висока трудомісткість

футерувальних робіт змусила будівельні організації
застосовувати технологічніші конструкції. Такими конструкціями
є спеціальні опорно-центруючі кільця (рисунок 3.3). Віддаль між

опорно-центруючими кільцями визначається проектом переходу
з розрахунку допустимого тиску на ізоляційне покриття,
допустимого прогину трубопроводу між опорами з урахуванням
додаткових навантажень під час протягування робочого

трубопроводу кожухом.

2 1 4 3
1 – трубопровід; 2 – опорно-центруюче кільце; 3 – герметизуюча
манжета; 4 – кожух
Рисунок 3.3 – Схема розміщеного робочого трубопроводу в

кожусі

Кожухи ущільнюють таким чином, щоб була забезпечена

герметичність простору між робочим трубопроводом і кожухом.
Ущільнення має забезпечувати можливість поздовжніх
переміщень робочого трубопроводу відносно кожуха, запобігати

проникненню ґрунтових вод, атмосферних опадів і ґрунту в
міжтрубний простір. До недавна кожухи ущільнювали
сальниками. Сьогодні кожухи ущільнюють герметизуючими
манжетами (рисунок 3.3). [70]

Щоб у разі витоків газу з робочого газопроводу тиск у
міжтрубному просторі не зростав, на одному з кінців кожуха
вварюють у його стінку трубу (витяжну свічку), яку виводять над

поверхнею землі на висоту h  5 м . Віддаль від краю
св
автомобільної дороги до свічки l 2 а. д повинна бути рівною 25 м

(рисунок 3.1). Для залізниць загального призначення віддаль l з 2

повинна бути не менш ніж 40 м і 25 м – для залізниць

572