Page 26 - 4618

Для цього застосовують свердління з торців зубів
(рисунок 2.4 а) або вінця між зубцями (рисунок 2.4 б),
кільцеву проточку вінця (рисунок 2.4 в), підвищення висоти
зубів біля торця за рахунок поглиблення впадини (рисунок 2.4
г). Вказаними заходами можна збільшити місцеву
піддатливість від 1,2 до 3 разів і тим самим значно зменшити
нерівномірність розподілу навантаження по ширині зуба.
Найбільш ефективним є збільшення висоти зубів біля торців.
При цьому доцільно вказане збільшення виконувати тільки
біля торця, зі сторони якого виникає концентрація
навантаження.

Рисунок 2.4 - Способи збільшення місцевої піддатливості зубів
біля торця. Пояснення у тексті

Суттєвий вплив на розподіл навантаження по довжині
зуба має піддатливість вінця і диску (діафрагми) зубчастих
коліс, яка визначається їх формою та розмірами.
Для вирівнювання навантаження за довжиною
контактної лінії зубів прямозубих коліс в умовах їх
заздалегідь відомого по напрямку взаємного перекосу
(наприклад у консольних передачах) можна рекомендувати
конструктивні заходи, які показані на рисунку 2.5: у варіанті а
з урахуванням аналізу перекосів у зачепленні і деформацій
вибирають відповідну товщину вінця і нахил його
внутрішньої поверхні, варіант б передбачає відповідні місця
переходу діафрагми у вінець.

25