Page 17 - 4618

виходить з ладу. В оберненій парі при перевантаженні
пластичне деформування елементу із меншою твердістю не
перешкоджає роботі пари. Відомий дослід з поступовим
ступінчастим зростанням навантаження в прямій (три сталеві
хромовані циліндричні зразки, що труться торцями по
м’якому сталевому диску) і оберненій (три м’які сталеві
зразки по хромованому сталевому диску) парах тертя.
Встановлено, що заїдання у другому випадку відбувається при
навантаженнях у 15 разів більших, ніж у першому випадку.
Таким чином, обернені пари тертя володіють більшою
надійністю у роботі.
Крім того, експериментально встановлено, що при
ступінчастому навантаженні вузла тертя коливання моменту
тертя в прямих парах значно перевищує його коливання в
обернених парах, причому в останніх проявляється тенденція
до швидкого згасання коливань (10-15 хв. після чергової
ступені), в той час як у прямих парах амплітуда коливань
практично не зменшується протягом кожного ступеня.
Встановлено також, що в обернених парах тертя швидше
закінчуються процеси припрацювання, що є позитивним
моментом.
Однак прямі пари тертя показують мінімальну
інтенсивність зношування під час роботи. Коефіцієнти тертя
для обох пар тертя приблизно одинакові.
Як приклад оберненої пари можна навести схему
підшипника ковзання (рисунок 1.3), у якому пластмасова
втулка 2 напресовується на вал 3 (рисунок 1.3 а) або кріпиться
за допомогою шпонкового пазу (рисунок 1.3 б) і обертається
разом із валом всередині зовнішньої опорної металевої
обойми 1. Переваги такої конструкції підшипника ковзання є
більш рівномірний знос втулки по всій поверхні тертя, а також
відсутність зносу цапфи валу. У випадку нанесення
тонкошарового полімерного покриття на вал воно менше
піддається відшаруванню, чим при нанесенні на опорну

16