Page 24 - 4614

неконкурентоспроможності українських підприємств і їхньої
продукції, відсутності досвіду і навичок торгівлі на насичених
ринках, зневажання прийнятими там правилами
взаємовідносин, у тому числі вимог наявності сертифікатів на
продукцію й системи якості.
У найбільш загальному вигляді можна виділити три
підходи до розв'язання проблем якості у державі:
- мінімальний;
- середній;
- максимальний.
Мінімальний передбачає забезпечення та
підтвердження безпеки українських товарів та послуг (умовно
має назву - Безпека).
Середній передбачає, крім умов, визначених
мінімальним рівнем, забезпечення та підтвердження також і
якісних (споживацьких) характеристик українських товарів та
послуг на рівні встановлених нормативних вимог (умовна
назва - Якість).
Максимальний - крім умов, визначених середнім
рівнем, зорієнтований на широкомасштабне прагнення до
перевищення вимог стандартів, досягнення та перевищення
характеристик кращих зразків товарів та послуг, які
пропонують на зарубіжних ринках (умовна назва -
Досконалість ).
Сьогодні найбільшу увагу приділяють саме
перевищенню стандартів та безперервному вдосконаленню
товарів та послуг.
У світовій практиці найбільш прогресивним і
ефективним підходом, що зорієнтований на перевищення
норм стандартів та постійне вдосконалення є концепції
Загального (всеохоплюючого) управління якістю (ТQМ), які
поширюються на всіх континентах вже протягом багатьох
десятиліть і не підлягають стандартизації і сертифікації, бо це,
передусім, є процеси ініціативи і творчості. Доведено, що вся
система управління працює краще, якщо підприємство
розглядається як єдине ціле, єдина система. У даному випадку
для підвищення ефективності діяльності необхідне
дотримання основних принципів ТОМ. У ряді цих принципів
можна виділити такі:

23