Page 73 - 4601

Відмінність установчих документів від інших документів, необхідних
для створення та легалізації юридичної особи, полягає в тому, що установчі

документи визначають правовий статус організації та за своїм характером є
локальними нормативними актами. Норми установчих документів, якщо

вони не суперечать закону, обов'язкові не лише для учасників, але й для усіх
інших осіб. Установчі документи – це своєрідна конституція для конкретної

юридичної особи.

Установчі документи – поняття комплексне, воно об'єднує два види

документів: рішення про створення юридичної особи (установчий договір) і

статут. Для деяких організаційно-правових форм юридичних осіб

необхідними є як установчий договір, так і статут. Зокрема, на підставі

договору і статуту діють акціонерні товариства, товариства з обмеженою

відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю. Правова

природа установчого договору і статуту різна, хоча між ними є тісний

взаємозв'язок.

Установчий договір – це договір, за яким сторони (засновники)

зобов'язуються створити юридичну особу, визначають порядок спільної

діяльності із створення юридичної особи, умови передачі їй свого майна та

участі в її діяльності. У договорі визначаються умови та порядок розподілу

між засновниками прибутку та збитків, управління діяльністю юридичної

особи, виходу із складу засновників.

На відміну від установчого договору, статут є локальним нормативним

актом, призначення якого полягає у визначенні статусу та обсягу

правоздатності юридичної особи, структури управління, визначення умов

припинення діяльності юридичної особи. Саме статут визначає правове

положення юридичної особи в цивільному обороті.

Установчий договір є рішенням про створення товариства, а статут –

локальним нормативним актом, який приймають у відповідності до такого

рішення. Принципові моменти, що визначають основи правосуб'єктності

72