Page 41 - 460

42

системи і параметрів її ланок, будують ЛАЧХ вихідної
розімкнутої системи L В( );
2. За заданими показниками якості будують бажану
ЛАЧХ L Б( ). Для цього по діаграмах (рисунок 2.10,б або
2.14,а) визначають частоту зрізу w з. Будують область суттєвих
частот, що дає нам основну середньо частотну частину
бажаної ЛАЧХ. Добудовують ВЧ частина довільно і НЧ
частина, виходячи з необхідного порядку астатизму.
3. Визначають ЛАЧХ коректуючої ланки L К( ) як різницю
L Б( )-L В( ).
За ЛАЧХ коректуючої ланки L К( ) визначають її
передаточну
функцію, електричну схему і її параметри, тобто синтезуємо
послідовну коректуючу ланку, що забезпечує бажану ЛАЧХ.

2.5 Технічна реалізація послідовних коректуючих
пристроїв
Найпростішими і досить поширеними коректуючими
пристроями у схемах систем автоматизованого та автоматичного
управління є пасивні чотириполюсники, побудовані на RС-
елементах (резисторах та конденсаторах). У багатьох книгах з
теорії автоматичного управління [3, 6, 7] є спеціальні таблиці,
які містять схеми пасивних коректуючи пристроїв, функції
передачі, логарифмічні характеристики й формули для
розрахунків параметрів, що відповідають цим пристроям.
Найбільш повну таблицю пасивних коректуючих пристроїв
наведено в праці [3].
Функції передачі пасивних чотириполюсників
найпростіше визначити таким чином. Опори ділянок кола слід
записати в операторній формі, тобто прийняти: для ємності
Z С(p) = l/Cp, для активного опору Z R(p) = R. Після цього
електричне коло слід перетворити в еквівалентний Г-подібний
чотириполюсник, схему якого показано на рисунку 2.16.
Якщо припустити, що навантаження відсутнє, тобто
знехтувати струмом вихідного кола коректуючої ланки порівняно