Page 71 - 4585

матеріал тощо. Факультативні елементи подають більш
широку характеристику документа загалом.
Пунктуація у бібліографічному описі виконує дві
функції – звичайних граматичних розділових знаків і знаків
встановленої пунктуації, тобто знаків, що мають визначаль-
ний характер для зон та елементів бібліографічного опису.
Встановлена пунктуація (умовні розділові знаки) сприяють
розпізнаванню окремих елементів в описі на різних мовах у
вихідних формах традиційної та машиночитаної каталогізації –
записах, наведених на друкованих картках, у бібліографічних
покажчиках, списках, на екрані монітора комп’ютера тощо.
Для відокремлення елементів і зон у бібліографічному описі
застосовують такі знаки передписаної пунктуації:
- “.- ” крапка і тире;
- “ . ” крапка;
- “ , ” кома;
- “: ” двокрапка;
- “ ; ” крапка з комою;
- “...” три крапки;
- “ / ” навскісна риска;
- “ //” дві навскісні риски;
- “ ( ) ” круглі дужки;
- “ [ ]” квадратні дужки;
- “ + ” знак плюс;
- “ = ” знак дорівнює.
Наприкінці бібліографічного опису ставлять крапку, а на
початку кожної зони бібліографічного опису (крім першої) –
умовний розділовий знак між зонами опису – “крапку і тире”
(. -) з пробілами з обох боків тире. Якщо перший елемент від-
сутній, то знак “крапку і тире” ставлять перед наступним еле-
ментом, умовний розділовий знак якого у такому випадку не
зазначається. Виняток становлять знаки “круглі дужки” та
“квадратні дужки”, які зберігаються після знака зони.

70