Page 68 - 4585

 мікроформи;
 електронні ресурси: бази даних та програми на
різноманітних машиночитаних носіях та у мережевому
режимі;
 складові частини документів;
 групи однорідних та різнорідних документів.
Бібліографічний опис надає можливість одержати
уявлення про автора документа, зміст документа та його
читацьке призначення, місце видання, обсяг видання тощо.
Бібліографічний опис документів, як правило,
виконують тією мовою, якою складено документ. Під час
складання бібліографічного опису застосовують норми
сучасної орфографії, за винятком старовинних документів, в
яких відображені особливості мови епохи, а також стилізовані
під старовину назви сучасних організацій і назви документів.
Заголовні літери застосовують відповідно до сучасних
правил граматики тієї мови, якою складено бібліографічний
опис, незалежно від того, які букви застосовані у джерелі
інформації. Із заголовних літер починається перше слово
кожної зони бібліографічного опису, а також перше слово
наступних елементів: загального позначення матеріалу та
будь-яких назв в усіх зонах опису. Всі інші елементи
записують малими літерами. Також зберігають прописні і
рядкові літери в офіційних назвах сучасних організацій та
інших власних іменах.
Числівники у бібліографічному описі наводять у тому
вигляді, як вони подані у джерелі інформації. Кількісні
числівники позначають арабськими цифрами без нарощування
закінчень. Порядкові числівники наводять з нарощуванням
закінчень за правилами граматики відповідної мови,
наприклад:
4-те вид. 3-е изд. 5 th ed.
Без нарощування закінчення наводять порядкові номери
томів, розділів, сторінок, класів, курсів, якщо родове слово
67