Page 20 - 4585

Будь-яке наукове вивчення, від творчого задуму до
закінченої наукової праці, здійснюється індивідуально.
Спираючись на загальні та часткові методи дослідження,
вчений одержує відповідь на те, з чого потрібно розпочинати
дослідження, як узагальнити факти і яким шляхом іти до
висновків. При цьому закономірним є дотримання таких
рекомендацій:
 нічого не сприймати за абсолютну істину, що є
повністю достовірним і аксіоматичним;
 складні питання розділяти на стільки частин, скільки
потрібно для вирішення проблеми;
 починати дослідження з найпростіших і найзручніших
для пізнання речей до складних і важких;
 зупинятись на всіх подробицях, на все звертати увагу,
щоб бути впевненим, що нічого не випущено.
У науці недостатньо встановити новий науковий факт,
досить важливо дати йому пояснення з позицій науки,
показати його загально-пізнавальне теоретичне або практичне
значення, а також завчасно передбачити невідомі раніше нові
процеси і явища. Наукова робота - це перш за все чітко
спланована діяльність. При цьому кожний вчений має право
на свою точку зору, повинен мати свою думку, на яку,
безумовно, потрібно зважати.
Наука є суспільною за своїм походженням, розвитком і
використанням. Будь-яке наукове відкриття є загальною
працею, сумарним відтворенням людських успіхів у пізнанні
світу.
Тому наукове вивчення зобов'язує не тільки добро-
совісно зображати чи просто описувати, а й усвідомлювати
своє ставлення до того, що відомо або з досвіду, або з
попереднього вивчення, тобто визначати якість невідомого за
допомогою відомого.

19