Page 52 - 4566

виконавцями, відповідають спочатку встановленим цілям
виконання функцій.
Корисність прив'язки операційних маршрутів до
ролей сприяє дотриманню принципу розділення ролей: якщо
співробітникові доручається декілька ролей, то він завжди
повинен знати, яку з них виконує в даний момент (див. тему
№ 2). До того ж, прив'язка дозволяє явно вказувати умови, в
яких виконання функції принципово здійсненно, задавати
ресурсні потреби, об'єктивніше визначати реалістичні
терміни можливого отримання результатів. У той ж самий
час можна говорити і про індивідуалізацію маршруту,
враховуючи чинники, які визначають можливі траєкторії для
конкретного індивідуума. Якщо можна говорити про
подвійність операційних маршрутів, то траєкторія – це
атрибут виконання маршруту індивідуумом; до ролі, йому
призначеної, вона має лише непряме відношення.
Таким чином, поняття операційного маршруту
правомірно вживати і до ролей, і до виконавців. Крім того,
воно доречне і щодо використання інструментів.
Призначення інструменту природно задавати як
здійсненність з його допомогою певних маршрутів,
проходження яких виявляється корисним для виконання тих
або інших виробничих функцій. При такому розгляді
функція виступає як своєрідний параметр, специфікація
якого визначає всі можливі функції, а точніше, ситуації, коли
застосування інструменту виправдано. Так, текстовий
редактор – це інструмент, за допомогою якого можна
набирати і редагувати довільні тексти, у тому числі і тексти
програм. Якщо редактор спеціалізований для роботи з
програмними текстами, то він, швидше за все, виявиться
менш пристосованим, скажімо, для складання документації.
Як наслідок, для цієї функції може знадобитися інше
інструментальне середовище, в якому, наприклад,
передбачена перевірка орфографії.

52