Page 52 - 4558

Спортивна зона парку, приваблюючи велику кількість
відвідувачів для спортивних занять в поєднанні з шумними,
рухомими формами відпочинку у природному оточенні, більш
тяжіє до найкоротших зв’язків з основними входами у вигляді
широких алей і передбачає переважно відкритий характер
простору.
Характер ландшафтної зони тихого відпочинку і
прогулянок, що займає переважно периферійну, більш
віддалену від шумних ділянок, частину парку, повинен
забезпечувати можливість вибору протяжності і сценарного
змісту окремих пішохідних маршрутів. Кращі умови для
організації даної зони мають ділянки з живописними
водоймами, вираженим рельєфом, контрастним чергуванням
відкритих і закритих просторів, різноманітним складом порід
дерев.
Переважна кількість парків може бути віднесена до
категорії монофункціональних, включаючи такі парки
загального користування, як історичні, дитячі, меморіальні,
етнографічні, пізнавальні, прогулянкові та відпочинкові,
парки атракціонів, а також низка спеціалізованих парків:
дендрарії, зоопарки, спортивні і виставкові парки.
Специфіка історичних парків полягає у збереженні
упродовж різного, деколи досить тривалого, періоду
характерних прийомів ландшафтної організації території для
відпочинку, що представляють великий пізнавальний інтерес
для відвідувачів. Ознайомлення з історичними парками
різного часу створення дозволяє прослідкувати еволюцію
уяви людини про естетику паркового середовища,
трансформацію геометричних форм і характер використання
природних матеріалів в ландшафтних композиціях. Найбільш
складним аспектом збереження характерних рис історичних
парків є підтримання первісного вигляду рослинності,
особливо дерев.
В ландшафтах дитячих парків знаходять відображення
інтереси різних вікових груп відвідувачів, але спільним для
51