Page 51 - 4558

доступності найбільш відвідуваних ділянок паркової
території.
В основу класифікації парків закладено функціональну
ознаку, тобто переважання одного, найбільш характерного,
виду поведінки людини у природному середовищі. Наявність
переважаючої, домінуючої функції в парку визначає його
профіль, не виключаючи при цьому можливості використання
частини його території для інших, підпорядкованих функцій.
У сучасному паркобудівництві спостерігаються дві,
здавалось би протилежні тенденції. З одного боку,
поглиблюється диференціація парків за їх функціональним
призначенням, з другого, відбувається інтеграція
різноманітних форм відпочинку у великих і малих
рекреаційних центрах, міських і заміських парках.
За специфікою використання всі парки можуть бути
поділені на дві основні категорії: поліфункціональні (тобто
такі, які передбачають організацію декількох видів
відпочинку) і монофункціональні (орієнтовані на перевагу
однієї, найбільш вираженої, форми рекреаційної діяльності).
До першої категорії відносяться парки культури і
відпочинку, в ландшафтній організації яких відбивається
комплексне використання території для різних видів
відпочинку. Переважно до складу функціональних зон таких
парків входять спортивна, дитяча, видовищно-масова,
культурно-просвітницька зони, а також зони тихого
відпочинку і прогулянок. Взаємне розташування
перерахованих зон, так як і їх положення відносно
транспортних магістралей і прилеглих житлових кварталів,
визначаються з міркувань вигоди використання паркових
територій найбільш характерним контингентом відвідувачів.
Інтересам відвідувачів дитячої зони парку відповідає її
розташування поблизу входу з житлового кварталу, у той же
час з певним розривом від транспортних магістралей та від
інших, більш шумних, зон, пов’язаних з масовим
відвідуванням.
50