Page 50 - 4558

4 ПРИНЦИПИ ПРОЕКТУВАННЯ ПАРКІВ І САДІВ

4.1 Типологія парків
В ієрархії міських озеленених просторів загального
користування (партери, сквери, сади, парки) до парків
прийнято відносити великі (переважно більше 5 га)
упорядковані території з різноманітним складом дерев і
чагарників, які обладнані майданчиками для різних форм
дозвілля. Парки є рекреаційним простором колективного
користування, призначення якого – розширити можливість
зміни обстановки, створити людині умови для пізнавальної і
оздоровчої діяльності у природному оточенні.
Створення паркового середовища включає ряд аспектів:
- функціональний (розподіл зон різноманітного
призначення);
- планувальний (вибір оптимальної конфігурації доріг,
площ, розташування паркових споруд);
- композиційний (досягнення образної виразності).
Комплексне їх вирішення передбачає дотримання низки
основних принципів проектування парків. Серед цих
принципів, по-перше, максимальне розкриття природної
своєрідності ділянки, збереження ключових ландшафтних
символів, першооснови території і виявлення композиційними
прийомами позитивних якостей пейзажу. По-друге, при
побудові функціональної і планувальної структури парку
повинна забезпечуватися можливість вибору різноманітних за
характером і сучасних за змістом видів відпочинку для різних
соціально-демографічних груп населення упродовж всього
року, а також враховуватися зміна контингенту відвідувачів у
денні та вечірні години. По-третє, розташування парку по
відношенню до житлових кварталів і системи міських
магістралей, а також його планувальна організація повинні
базуватися на міркуваннях максимального наближення до
житлового середовища і створення зручної пішохідної
49