Page 85 - 4539

– для побудови діаграми Парето підготувати бланк таб-
лиці, передбачивши в ній графи для підсумків з кожного чин-
ника, що перевіряється, окремо, накопиченої суми числа появ
відповідного чинника, відсотків до загального підсумку і
накопичених відсотків;
– заповнити таблицю, розташувавши дані, отримані з
чинника, що перевіряється, в порядку зменшення значущості;
– підготувати осі (одну горизонтальну і дві вертикальні
лінії) для побудови діаграми. Нанести на ліву вісь ординат
шкалу з інтервалами від 0 до загальної суми числа виявлених
чинників, а на праву вісь ординат – шкалу з інтервалами від 0
до 100, що відображає відсоткову міру чинника. Розділити
вісь абсцис на інтервали відповідно до числа досліджуваних
чинників або відносної частоти;
– побудувати стовпчикову діаграму. Висота стовпця (від-
кладається за лівою шкалою) дорівнює числу появ відповід-
ного чинника. Стовпці розташовують в порядку зменшення
значущості чинника. Останній стовпець характеризує “інші”,
тобто малозначимі чинники, і може бути вище сусідніх;
– накреслити кумулятивну криву (криву Парето) – лама-
ну, що сполучає точки накопичених сум (кількісної міри
чинників або відсотків). Кожну крапку ставлять над відповід-
ним стовпцем стовпчикової діаграми, орієнтуючись на його
праву сторону;
– нанести на діаграму всі позначення і написи;
– провести аналіз діаграми Парето.
Переваги методу:
– простота і наочність роблять можливими використання
діаграми Парето фахівцями, що не мають особливої підготов-
ки;
– порівняння діаграм Парето, що описують ситуацію до і
після проведення корегувальних заходів, дозволяють отрима-
ти кількісне оцінювання виграшу від цих заходів.
Недоліком методу є те, що під час побудови складної, не
завжди чітко структурованої діаграми можливі неправильні
висновки.

84