Page 61 - 4539

p
k  iб , (7.2)
i
p
i

де p – значення i -го показника якості оцінюваної продукції;
i
p – значення i -го базового показника;
iб
i – кількість показників якості продукції.
Вибирають ту формулу, при якій збільшення відносного
показника відповідає підвищенню якості продукції. Відносні
значення показників якості не повинні відрізнятися від оди-
ниці в обидві сторони більш, ніж на 20 % (0,8 < k i < 1,2),
оскільки в цих межах вплив зміни дійсного значення показ-
ника p на величину відносної зміни показника k буде приб-
i i
лизно однаковим при використанні формули (7.1) або (7.2).
Комплексний метод оцінювання рівня якості продукції
здійснюється з використанням комплексних (узагальнених)
показників якості. Слід звернути увагу, що комплексне оціню-
вання не дає уявлення про окремі властивості продукції; ком-
плексні показники можна отримувати за різного поєднання
одиничних показників. Тому комплексні показники повинні
доповнювати, а не заміняти окремі показники якості.
Комплексний показник характеризує сукупність взаємо-
пов'язаних властивостей (складна властивість) з усієї безлічі
властивостей, що утворюють якість продукції та виражається
одним числом, що дозволяє на практиці порівнювати велику
кількість показників якості продукції з такою ж кількістю ба-
зових показників. Він відображає таку сукупність властивос-
тей продукції, за якою прийнято рішення оцінювати якість
продукції.
З кута зору оцінювання якості, якість подають у вигляді
ієрархічної структури “дерев властивостей”. На самому низь-
кому (нульовому) рівні “ієрархічного дерева властивостей”
знаходиться якість як узагальнена комплексна властивість
продукції, на самому верхньому – прості одиничні власти-
вості. Побудову “ієрархічного дерева якості” починають зі
складання переліку одиничних показників якості (одиничних
60