Page 26 - 4535
P. 26
У [20] читаємо, що «інженер – це фахівець у будь-якій
галузі техніки з вищою технічною освітою». Сьогодні це вже
не зовсім так. Не кожний спеціаліст із вищою технічною
освітою – інженер.
З кожним роком все більше людей одержують після
закінчення технічного вузу дипломи бакалаврів і магістрів, і з
назв посад, які багато з них займають на підприємствах, в
організаціях і установах ( спеціаліст, провідний, головний
спеціаліст, технолог, майстер, керівник відділу чи цеху і т.п.)
не випливає, що вони працюють як інженери.
Попробуємо підійти до поняття інженерної діяльності із
загальних позицій.
У [20], наводиться, що діяльність – це застосування своєї
праці до чого-небудь: робота, заняття, активність, діяння.
Праця, дії людей у якій-небудь галузі.
А звернувшись до філософського словника [24], читаємо,
що діяльність, за сутністю, є форма активного відношення
людей до навколишнього світу, зміст якої становить
цілеспрямована зміна і перетворення в інтересах суспільства
(цих людей).
Деякі науковці відкидають це визначення як таке, що
«випливає з партійних ідеологічних міркувань старих часів» і
вкладають інше у зміст даного визначення, тобто, що
діяльністю займається кожна окрема людина і, перш за все, у
своїх власних інтересах.
Не будемо сперечатися і вносити свій вклад у науку. По-
перше, це не наш профіль. «Найбільш розвинену
раціоналістичну концепцію діяльності побудував Гегель»,
якого ніяк не запідозриш у партійності.
Керуючись точкою зору професійних філософів, зробимо
висновок, що будь-яка діяльність, а в нашому випадку
інженерна, є діяльністю спільної групи людей, із суспільно
значущою метою, засобами, результатом і самим процесом
діяльності [26] .
25