Page 23 - 4535

техніки. Говорять про економічні чи правові механізми,
фінансові інструменти, політичні конструкції.
Це нове застосування технічних термінів вже не викликає
особливого подиву чи заперечення. І не повинно у зв’язку з
цим викликати заперечень позиції Г. П. Щедровицького і його
послідовників, що якщо «що-небудь», неважливо в якій галузі
людської діяльності, проектується чи конструюється, то це
«що-небудь» стає предметом інженерної діяльності [26].
Отже, ми впевнились, що предмет інженерної діяльності
– це категорія динамічна, і вона поступово, окрім виробничої
сфери, стає органічною частиною і гуманітарної, і соціально-
економічної діяльності.
Це знаходить своє відображення вже і в деяких
нормативних документах вищої школи.
Навчання у вузах здійснюється за навчальними планами і
програмами, розробленими на основі кваліфікаційних вимог
до рівня підготовки випускників, їх знань, умінь і навичок.
Свого часу ці вимоги формувались у «кваліфікаційних
характеристиках», тепер у «державних освітянських
стандартах (ДОС), але справа не в назві відповідних
документів. Істотно те, що у них є вказівки на ті види
діяльності, до яких повинен бути підготовлений
дипломований спеціаліст (інженер). Нижче ми розглянемо
відповідні розділи документів і побачимо, що, по-перше, у
ДОСах, які відносяться навіть до суміжних спеціальностей і
напрямам підготовки інженерів, види інженерної діяльності
записані далеко не однаково (що свідчить про актуальність
питань), а, по-друге, що менеджерська (організаційно-
управлінська) діяльність уже розглядається як інженерна.
Дозволимо собі, роздумуючи про предмет інженерної
діяльності, висловити наступну точку зору: на сучасному
етапі розвитку цивілізації інженерія, зберігаючи за собою як
головну продуктивну форму розвитку техніки, здебільшого
виступає як діяльність, що забезпечує людей технологіями чи

22