Page 103 - 4508
P. 103

n 1
                     P  g  U  2  U   U  g  cos   b  sin     0 ,   (А.6)
                      k   kk  k    k     j  kj     kj  kj     kj
                                    j 1
                                    j k
                                      n 1
                       Q   Ub  2  U   U  b  cos   g  sin    0,   (А.7)
                         k  kk  k   k     j  kj    kj   kj    kj
                                      j k
           де  незалежними  змінними  при  заданих  параметрах  схеми  є
           модулі    і  фази   напруг  вузлів,  k  =  1,...,n  ,j  =1,...,  n+1,

                 . Параметри схеми в рівняннях балансу потужнос-
            kj   k    j
           тей (А.6), (А.7) задані активними й реактивними складовими
           власних і взаємних провідностей.
               Таким чином, система нелінійних рівнянь з комплексни-
           ми змінними (А.3) зводиться до системи рівнянь порядку 2k з
           дійсними змінними.
               Для  розв'язання  системи  нелінійних  рівнянь  вузлових
           напруг (А.6), (А.7), записаних у формі балансу активних і ре-
           активних потужностей, використовують модифікований метод
           Ньютона, який має швидшу збіжність порівняно з іншими ме-
           тодами.
               Сутність методу Ньютона полягає у тому, що систему не-
           лінійних рівнянь на кожному кроці  ітераційного процесу за-
           мінюють лінійною системою, розв'язання якої дає більш бли-
           зькі значення невідомих, ніж початкове наближення.
               У загальному випадку систему нелінійних рівнянь (А.4)
           запишемо у вигляді
                                            
                                          F (x )   0 ,                                (А.8)
               
           де   F  - вектор-функція нев'язок;
              
               x - вектор незалежних змінних.
               Замінимо кожне з нелінійних рівнянь (А.8) лінійним, роз-
           клавши  їх  в  ряд  Тейлора.  Обмежившись  лінійними  членами
           розкладання, одержимо для k-го вузла



                                         102
   98   99   100   101   102   103   104   105   106   107   108