Page 22 - 4503

взаємоперетворення між ними йтиметься у наступному розділі
— 1.2.
1.2. Системи числення

Під системою числення розуміють спосіб подання будь-
якого числа, за допомогою алфавіту символів, названих
цифрами.
Систему числення називають позиційною, якщо та сама
цифра має різне значення, обумовлене позицією цифри у
послідовності цифр, що зображує число (прикладом
непозиційної системи числення є римська система числення)
[2].
Кількість різних цифр в алфавіті позиційної системи
називають основою цієї системи. Будь-яке число N у
позиційній системі числення можна виразити сумою добутків
цілих однозначних коефіцієнтів a t, взятих з алфавіту системи,
на послідовні цілі степені основи S [2]:

n
-t
m
0
N s = a mS + a m-1 S m-1 +…+ a tS + a 0S +…+ a -t S +… (1.8)

Скорочений запис числа N s має такий вигляд

N s = a ma m-1…a 1a 0 , a -1a -2… (1.9)

У цій послідовності кома відокремлює цілу частину
числа від дробової частини. Кома опускається, якщо немає
від’ємних степенів. Позиції цифр, відокремлені від коми
називають розрядами. У позиційній системі числення
значення кожного розряду є більшим від значення,
розміщеного праворуч від сусіднього розряду в S разів. У
комп’ютерних системах застосовують такі позиційні системи
числення: десяткову, двійкову, вісімкову і шістнадцяткову.

22