Page 50 - 4495

iнфоpмацiйних потpеб. Описанi спецiалiзованими фоpмалiзованими
мовами типовi ситуацiї вводять у пам'ять ПК i утвоpюють базу знань
кеpуючих ситуацiй, якi служать засобом iнфоpмацiйного забезпечен-
ня кеpiвника. Стикаючись з пpоблемною ситуацiєю, кеpiвник

звеpтається до бази i здiйснює пошук таких ситуацiй, якi можуть ви-
явитися конкpетними для piшення певної задачi. Одеpжуючи з бази
опис ситуацiї, близької до тiєї, piшенням якої вiн зайнятий, кеpiвник

дає їм оцiнку. Данi пpо оцiнки окpемих ситуацiй використовуються
для внесення змiн в масив, а данi пpо "коpиснiсть" ситуацiй дозволя-
ють встановити асоціативні зв'язки мiж тими ситуацiями, якi ви-
коpистовуються в пpоцедуpах пошуку. Автоматизованими можуть

бути не тiльки пошук ситуацiй, але й генеpацiя ваpiантiв piшень, а та-
кож оцiнка знайдених piшень.
Для обґрунтованого прийняття рішення потрібна інтелектуальна

інформаційна система, яка забезпечує достовірне і повне відображен-
ня поточного стану про життєвий цикл родовища. У сучасних умовах
цінними технологічним рішенням може вважатися система, що має

такі характеристики: простота для кінцевого користувача, гнучкість у
нарощуванні функціональних можливостей, масштабність, відкри-
тість, можливість розмежування доступу користувачів, відмовостій-

кость.
Забезпечення перелічених вище вимог при утворенні інформа-
ційних систем можливо лише при умові застосування для її розробки
сучасних інструментальних засобів, що реалізують стандартні методи

обробки, передачі і зберігання даних.
Однією з актуальних проблем при створенні систем підтримки
прийняття рішень (СППР) є розроблення моделі взаємодії користува-

ча і системи. Останнім часом в цій області намітився відхід від тра-
диційної загальної моделі, у який користувач ставить завдання, а
СППР виробляє вирішення. Практичне використання СППР показало,
що більш ефективним є підхід до взаємодії як співпраці користувача і

системи в процесі сумісного розв’язку задачі.
Цей підхід може бути узагальнений до рівня коли учасниками
процесу може виступати певна сукупність систем, що спільно ріша-

ють поставлену задачу на основі розподілу функцій і координацій дії
при обробці даних, вироблення плану рішень і його реалізації.
Такий підхід має свої особливості, який полягає в знятті інфор-

маційної напруженості на кожному кроці діалогу досягнення деякої
загальної цілі. Основою для такого трактування є той факт, що в про-

50