Page 47 - 4495
P. 47

не  обговорюється.  Вважається,  що  мета  відома  (задана),  і  мова  йде
            про те, як її досягнути. Цінною інформацією вважається та, яка допо-
            магає досягненню мети. Відомі два методи визначення кількісної мі-
            ри цінності інформації; які різні і застосовуються в різних ситуаціях.

            Якщо ціль може бути впевнено (з високою імовірністю) досягнута та
            ще й декількома шляхами, то зручна міра цінності, що запропонована
            Р. Л. Стратоновичем. Вона полягає в оцінюванні умовних “штрафів”

            (або затрат часу, засобів і т.і.) і вимірюється зменшенням затрат в ре-
            зультаті її одержання. Так, наприклад, якщо мета – одержання нафти
            чи газу зі свердловини, то цінною буде інформація про наявність на-
            фтового чи газового продуктивного колектора. Кількісною мірою цієї

            цілі, згідно зі Стратоновичем, може бути заощаджений час і/або ви-
            трати на будівництво свердловини.
                  Якщо, навпаки, при розвідувальному бурінні на нафту і газ дося-

            гнення цілі малоймовірне, то зручно користуватися критерієм, що за-
            пропонований Н. М. Бонгартом і А.  А. Харкевичем, мірою цінності
            при цьому є логарифм відношення ймовірностей досягнення мети до

            одержання інформації (P ) і після одержання (P ):
                                              n
                                                                             k
                                                                   P
                                                        v   log 2  n  .
                                                                   P k


                  Тут  доцільно  зробити  ряд  зауважень.  По-перше,  формулювання
            мети визначає множину варіантів, з яких робиться вибір. Будь-яка ін-
            формація, що не має відношення до даної мети, має нульову цінність.

                  По-друге, цілей може бути декілька; важливо, щоб вони були не
            одні одних. Це можливо в двох випадках. У першому випадку множи-
            на варіантів, що відповідають цілям, не пересікаються. В другому ви-

            падку цілі утворюють ієрархічну структуру; досягнення кожної попе-
            редньої цілі – необхідний етап для досягнення головної. Ці цілі розмі-
            щуються за рівнями, які відповідають рівням в ієрархії інформації.


                                        Питання для самоконтролю

                  1. Що таке інформаційна невизначеність з точки зору ентропії?

                  2. Хто був засновником введення поняття ентропії для інформа-
            ційних систем?
                  3. Що таке напруженість інформаційного поля?
                  4. В  чому  різниця  між  “цінною  інформацією”  і  “якісною  інформа-

            цію”?
                  5. Хто запропонував зручну міру оцінювання цінності інформації?




                                                           47
   42   43   44   45   46   47   48   49   50   51   52