Page 26 - 4495

нент, який опирається на лінійну алгебру. Але ж цей метод вимагає
лінійної залежності між функціями та змінними і суттєвої нормально-
сті розподілу усіх змінних, що часто не відповідає реальним об'єктам
у нафтогазовій геології. Таких прикладів у науці і техніці можна

знайти більше, якщо доводиться мати справу з аналізом слабкострук-
турованих систем, до яких належать і нафтогазові об'єкти. У таких
системах суттєва роль належить судженням і знанням людини. Як

правило, ці системи набагато складніші і далеко не так добре вивчені,
як наприклад, механічні системи, поведінка яких допускає смисловий
опис.
Для моделювання таких систем може виявитися необхідним дещо

скоротити використання кількісних методів і застосувати лінгвістич-
ний підхід, згідно з яким, як значення змінних допускається не тільки
числа, а й слова або речення звичайної або штучної мови.

Відомо, що сучасні інформаційні технології дають можливість
обробляти на ПК як дані про предметну область, так і знання. Важли-
во відзначити, що на інтуїтивному рівні поняття “знання” і “дані” у

більшості людей співпадають, що знаходить своє відображення і у
тих визначеннях, які їм дають, а “інформацію” розуміють і визнача-
ють вони по-різному.

“Інформувати” означає повідомляти щось нове, “одержувати ін-
формацію” означає одержати відповідь на певне питання. “Знання”
при цьому – це те, що дозволяє це питання поставити. Але тут вини-
кає неточність – можна одержати інформацію і не мати питання: по-

відомлення буде “інформацією”, якщо воно змінює представлення
про предметну область, що склалася у користувача. Філософи дета-
льно аналізують поняття інформації з різних сторін, для нас же важ-

ливі два таких моменти.
По-перше – головна роль у визначенні того, чи несе повідомлен-
ня інформацію, належить її споживачеві. Інформація невіддільна від
користувача, вона прагматична за своєю природою, тому аналіз інфо-

рмації має зміст тільки при врахуванні її виробників і споживачів, не-
прийняття цієї точки зору здійснюється, на наш погляд, через плута-
нину в таких поняттях як “знання”, “інформація”, “дані”.

Другим характерним моментом, з точки зору соціально-
економічного аналізу, є той факт, що природа інформації двоїста. Її
можна розглядати і як явище, що існує незалежно від нас, яке ми

сприймаємо, і як процес, у підготовці якого ми беремо участь і який
використовуємо. Ця двоїстість породжує два основні підходи до ви-

26