Page 141 - 4495
P. 141

L @strong     1#   P @medium % 1c .

                  Нехай також є два слабкі обмеження: лекція має відбутися в чет-
            вер або п’ятницю, а практика – в будь-який день між понеділком і че-

            твергом:

                                               L @weak  в 4..5 % 2c ,

                                                P @weak в 1..4 % 3c .

                  Ці  обмеження  формують  структуру,  подібну  до  ієрархії:

            обов’язково  повинне  бути  задоволення  обмежень  1c ,  що  має  найбі-
            льші преференції, після чого можна спробувати задовольнити  2c  та
              3 c . Можливо задовольнити  1c , але не  2c  і  3c  одночасно. Обмеження
              2 c  впливає на змінну з вищими анотаціями (див.  1c ), отже, його та-

            кож потрібно задовольнити.
                  Прагнучи мінімізувати загальне знехтування обмежень, знаходи-

                                                        4
            мо  оптимальний  розвязок:  L  ,  P                5.  При  використанні  класичної
            ієрархії, де обмеженню  1c  надались би преференції strong  або medium,
            можливо є також і розвязок  L               3,  P  . Але цей розвязок не є опти-
                                                                  4
            мальним.
                  Різні вимоги щодо лекцій та практики повинні бути описані на-
            данням різних преференцій обмеженням  2c  та  3c , і таким чином ці

            обмеження повинні бути впорядковані. Але якщо б задача була більш
            складна  (а  в  більшості  задач  кількість  обмежень  значно  перевищує
            кількість змінних), то навряд чи легко було б виділити два такі відпо-
            відні  обмеження.  Отже,  такі  міркування  є  не  завжди  правильними.

            Якщо б знайдений розвязок не до кінця задовольняв замовника і по-
            трібно б було переформулювати систему так, щоб вона краще відо-
            бражала потреби, в багатьох випадках було б легше змінити анотації

            змінних, ніж шукати обмеження, зміна преференцій в яких вела б до
            покращення розв'язку.


                                             Анотаційний триплет

                  Означення 1. Об’єднувальною функцією на множині  назива-
            ється функція, задана на кожному скінченному кортежі значень із  A,

            така, що її значення для кортежу  ( ,a               , )a  не залежить від перестано-
                                                             1      n
            вки змінних в цьому кортежі:

                                              , i   ,i  {1, , }n  таких, що
                                             1     n
                                                , k l  {1, , }:n i   для
                                                                    i
                                                                 k   l




                                                          141
   136   137   138   139   140   141   142   143   144   145   146