Page 125 - 4495

знехтувати відповідно до обмежень
c0таc1([c0 c1]  [(A in mon, tue) (B in thu, fri)]  [A,B wed] ).
Як наслідок знехтування або задоволення обмежень c3 та c4ніяк

не впливає на значення ( , )C g . Відповідно найбільш важливе обме-
1
ження на найнижчому рівні піднімає вагу розв'язку (tue,fri).

Ефект утоплення вже спостерігався для нечітких та ймовірнісних
обмежень. Для нечітких обмежень вдосконалення порядку присвоєнь

було запропоноване в [62]. Воно базується на включених множинах
та лексикографічному впорядкуванні.
Застосуємо ідентичний метод та запропонуємо компаратор «лек-

сикографічно краще». Він належить до глобальних компараторів, за-
стосування функції g для будь – якого рівня C відповідає мульти-
i
множині. Це означає, що рівність та нерівність у схемі компаратора

типу «глобально краще» повинні бути заміненими операціями над
мультимножинами.
Означення 12. Компаратор «лексикографічно краще» визнача-

ється схемою для глобальних компараторів (див. означення 9), в якій
для кожного присвоєння  та рівня C  { , ,c  c } з ієрархії обмежень
i 1 i m
C значення g ( , )C  відповідає мультимножині
i
)
M  { ( ) (w c e c ), , (w c ) (e c  . Відповідно, рівність  та загальна впо-
1 1 m i m i
рядкованість  для глобальної схеми замінені рівністю р над муль-
тиножинами. Це означає, що компаратор «лексикографічно предика-
тно краще» вводять у мультимножині ( , )C g або w ( )( |c    , або
) c
i
0( | c  для всіх обмежень c C .
)
i
Оскільки визначення компаратора «логічно предикатно краще»
відповідає схемі для компараторів типу «глобально краще», то рівень

задоволення для цього компаратора відповідає визначенню 10.
Приклад 2 (продовження). Значення ( , )C g для присвоєння
1
  (tue,fri), що було вибрано компаратором «краще в найгіршому ви-
падку предикатно», рівня {0,10,5,5} враховуючи опущені обмеження

c2, c3 і c4. (Cg , ) {0,5,5}  , оскільки обмеження c6 та c7 недозволені.
2
Однак присвоєння   (mon,thu), вибране компаратором «лексикогра-
фічно предикатно краще», задовольняє сильні обмеження c2, c3 і c4,

а також слабкі c6 та c7. У такому розв'язку ( , )C g приймають зна-
1
чення {0,10,0,0} та {10,0,0}. Такий розв’язок вибраний відповідно до

найоптимальнішого задоволення обмежень вищих рівнів (c2 мусить
бути опущене в кожному розв'язку відповідно до обов’язкового об-

125