Page 7 - 4489

ВСТУП

Автомобіль, як і більшість інших транспортних засобів, одночасно є і
енергетичною установкою. Джерелом енергії у автомобілів служить рідке або
газове паливо (за виключенням газогенераторних автомобілів і електромобілів).
Тривала, безперебійна і економічна робота автомобіля, його двигуна,
агрегатів, вузлів і деталей можлива тільки при використанні відповідних палив,
мастильних матеріалів і технічних рідин.
На автомобільному транспорті застосовується широкий асортимент палив і
мастильних матеріалів (ПММ). Це пояснюється конструктивними особливостями
агрегатів автомобілів різних типів і марок, різновидністю кліматичних і інших
умов їх використання, а також недостатньою універсальністю використовуваних
палив, олив і мастил та недосконалістю існуючої класифікації.
Незважаючи на це, асортимент ПММ починає скорочуватись, виробляють
більш уніфіковані мастильні матеріали, вилучають з виробництва старі марки.
Так, наприклад, налагоджено виробництво універсальної, трансмісійної оливи
типу ТМ5-12РК. Заборонено використання в новій техніці мастил АМ-карданної,
ЯНЗ-2.
Для забезпечення ефективної експлуатації автомобілів у кожних
конкретних умовах необхідно застосовувати певні палива, мастильні матеріали,
технічні рідини, які володіють експлуатаційними якостями, що відповідають цим
умовам. Якість паливно-мастильних матеріалів, технічних рідин залежить від
особливостей сировини, технологічних процесів її переробки і в остаточному
підсумку від їхнього складу. Вона характеризується фізико-хімічними
показниками (густиною, в’язкістю, фракційним складом, теплопровідністю,
теплоємністю), експлуатаційними властивостями (октанове та цетанове числа,
індекс вязкості, що забезпечують надійність, економічність роботи автомобіля та
іншої техніки), а також властивостями, які проявляються під час зберігання і
транспортування, та екологічними властивостями. Деякі властивості перебувають
у протиріччі. Так, збільшення кількості низькокиплячих фракцій у бензині
поліпшує його пускові властивості за низьких температур повітря, але збільшує
ймовірність утворення “парових пробок” улітку; підвищення цетанового числа
дизельного палива призводить до погіршення низькотемпературних властивостей
і т.д. Тому треба підбирати оптимальні співвідношення показників якості ПММ,
які забезпечували б максимальну економічність, надійність техніки, економію
ПММ, охорону довкілля.
Економія паливно-енергетичних ресурсів – найважливіше завдання
народного господарства. У цьому велику роль відіграє якість ПММ та технічних
рідин. Використання ПММ із запасом якості веде до перевитрат у
нафтопереробній та хімічній промисловостях, бо ускладнюється технологія їх
виробництва, а з низькою якістю – до зниження мотороресурсу двигунів, машин і
механізмів, збільшення витрат ПММ, забруднення довкілля, збільшення витрати
коштів і затрати праці на технічне обслуговування та ремонт.

5