Page 185 - 4489

видалення захисного шару. На відміну від них консерваційні оливи володіють
більшою захисною ефективністю у тонкому шарі (50 мкм). Консерваційні
оливи повністю витіснили пластичні мастила із сфери внутрішньої консервації
двигунів машин і механізмів. Вони перешкоджають проникненню до металу
корозійно-агресивних речовин, вологи, кисню повітря, захищають вироби від
корозії протягом 10…15 років і більше. До консерваційних олив відносяться
наступні: К-17, К-17у, НГ-203Р, Кормин, Слакор (К-88). Оливу К-17 і її
прототип (з більш високими захисними властивостями) одержують із суміші
авіаційної МС-20 і трансформаторної Т-1500 олив з додаванням окисленого
петролатуму, каучуку СКБ-45, сульфатної присадки ПМСя, присадки
ЦИАТИМ-339, дифеніламіну. Використовують для тривалого захисту від корозії
кольорових і чорних металів. Олива НГ-203Р (взамін застарілих олив НГ-
203А,Б) – розчин сульфонату кальцію, окисленого остролатуму,
трансформаторної оливи – використовується для консервації виробів із чорних і

кольорових металів, її також можна використовувати як захисну присадку до
дизельних палив (0,01 % мас). Оливи К-17, К-17у, НГ-203Р наносять на металеві
поверхні зануренням, пензлем, розпиленням. Оливу Кормин застосовують для
захисту від атмосферної корозії зовнішніх поверхонь машин і механізмів з
чорних, кольорових металів та їх сплавів в умовах експлуатації і зберігання. На
захисну поверхню оливу наносять пензлем або зануренням за температури
о
80…100 С. Оливу Слакор одержують на основі продуктів переробки твердих
горючих копалин і застосовують поряд або взамін олив К-17, НГ-203Б.
Консервацію готових вузлів (двигунів, компресорів, редукторів) проводять,
заливаючи захисну оливу у картер із подальшою роботою двигуна чи механізму
короткочасно (15…20 хв) на холостому ході. Консерваційна олива повинна бути
на всій поверхні дзеркала циліндрів та інших деталей, які не піддаються

змащуванню в процесі роботи. Після цього захисну оливу зливають.
Для одержання консерваційно-робочих олив присадки АКОР-1 (10 %) чи
о
КП (20 %) за температури 80…90 С змішують з відповідними оливами
(моторною, компресорною чи трансмісійною) до одержання однорідної маси.
Оливи можуть залишатися в картері, на них можлива експлуатація автотрак-
торної техніки.
Для зовнішнього і внутрішнього захисту кузова днища, крил та інших
деталей і вузлів автомобілів, автобусів, будівельної і дорожньої техніки
використовують плівкоутворюючі інгібіровані нафтові склади. ПІНСи
утворюють на металі захисні покриття які змиваються нафтовими
розчинниками. Залежно від способу нанесення на поверхні розрізняють чоти-ри
види ПІНСів: С – нанесені з горючих органічних розчинників; Т – з негорючих
хлор- або фторорганічних розчинників; d – нанесення у вигляді колоїдних
водних розчинів чи емульсій; h – використання у вигляді аерозолей.
За призначенням ПІНСи поділяють на 5 груп: Д-1; Д-2; МЛ-1; МЛ-2; “3”.
ПІНСи, що входять до групи Д-1, призначені для довготривалої зовнішньої

консервації металевих виробів, що зберігаються на відкритих площадках, для

184